Для дитячої літератури Дісней — це насамперед питання про переказ. Майже кожна відома студійна казка має книжкове першоджерело, і майже завжди в екранізації зникає те саме: двозначність фіналу, жорстокість, з якої починається сюжет, і дорослий, який у книжці помиляється. Натомість з'являється пісня, помічник-звірятко й чітко названий винуватець.

Це не докір, а корисна оптика для читання разом із дитиною. Якщо дитина знає мультфільм, книжка стає другим свідченням про ту саму історію, і розмова сама виходить на головне: чому тут герой робить інакше, кого прибрали, що додали. Матеріали під цією темою розглядають саме такі зіставлення — класику дитліту й те, що з нею сталося на екрані.