«Лисичка йде до бібліотеки», або Переклад має значення

«PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder», Лоренц Паулі і Катрін Шерер, Лисичка йде до бібліотеки, дитячі книжки, що читати дітям, Віват, казки для дітей, бібліотеки, казки про тварин, книжки про читання

На цю книжку в мене були великі сподівання. «Лисичка йде до бібліотеки» отримала нагороди, схвальні відгуки у пресі й захоплення багатьох читачів у Європі. Тепер «Лисичка» прийшла до нас, в Україну. У 2016 році переклад цієї книжки з’явився у видавництві «Vivat». Автори книжки із Швейцарії — Лоренц Паулі (текст) і Катрін Шерер (ілюстрації).

Якщо великі й ніби трохи недбалі малюнки мені дуже сподобалися, то текст, чесно кажучи, викликав подив. Лисичка хоче вполювати мишу, женеться за нею і потрапляє до бібліотеки. Тут миша почувається дуже впевнено та сміливо, тому впродовж усієї історії пояснює лисиці що таке бібліотека і які тут правила:

«Тс-с-с! Ми в особливому місці. Тут нікого не можна турбувати. Ти порушуєш порядок!»
«Все, що тут є, можна лише позичити. Але тобі воно ніколи не належатиме.»
«Не забудь повернути книжку на полицю!»
«… обов’язково поверни і не гризи сторінки. Тобі потрібно завести бібліотечну картку…»
«Більше десяти брати не можна!»

Усі ці правила нагадують колись дуже популярний виступ КВК «Потому что тишина должна быть в библиотеке!», тому сприймати їх як потрібну інформацію трохи складно.
Лисичку книжки зацікавлюють, тому вона приходить сюди наступного вечора, потім знову – через три дні. І на останньому розвороті книжки лисиця сидить в оточенні курей, не полює і не намагається їх з’їсти, а вчиться читати. Мабуть, завдяки бібліотеці, хижа лисиця стала вегетаріанкою і книголюбкою.

Якщо чесно, мені уся ця історія видалася не надто правдоподібною. Діти теж особливого захвату не виявили. «Книжка про Лисицю, Мишу і Курку. І про те, що в бібліотеці треба завести картку і можна брати не більше десяти книжок», — так коротко «переказав» історію мій син.

«PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder», Лоренц Паулі і Катрін Шерер, Лисичка йде до бібліотеки, дитячі книжки, що читати дітям, Віват, казки для дітей, бібліотеки, казки про тварин, книжки про читання

Ми відклали книжку на полицю і на якийсь час забули про неї. Але мені все-таки було цікаво: чим могла сподобатися швейцарським, німецьким і англійським читачам ця «інструкція з користування бібліотекою»? (Окрім красивих і незвичних ілюстрацій, звичайно). Тому якось ввечері я набрала оригінальну німецьку назву «PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder» на сторінці інтернет-магазину Амазон, щоби почитати німецьку анотацію до цієї книжки і схвальні чи негативні відгуки читачів. Як виявилося, німецькомовні читачі захоплено сприйняли цю книжку через те, що вона написана дуже дотепно і смішно.
Оригінальна назва «PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder» перекладається приблизно як «ПЕППІЛІОТЕКА??? Бібліотека творить чудеса». Коли Миша оголосила Лисиці, що тут не мисливські угіддя, а бібліотека, Лисиця, яка вперше почула це слово, здивувалася: «Pippi … was?» ( або ж «Пеппі… що?»). В українському перекладі алюзію про відому героїню дитячої книжки зовсім випущено:

— Бі… що? – запитала Лисиця.
— Бібліотека! – відповіла Мишка.

Мудра Миша дає Лисиці подивитися книжку, «для нової ідеї» (нова ідея, яка мала би прийти до Лисиці – це те, що можна полювати на курей і, відповідно, залишити Мишу в спокої). Про «нову ідею» в українському перекладі, знову ж, нічого немає. Миша дає Лисиці книжку, «щоби дізнатися щось новеньке». Ніби дуже схожий переклад, але хитрий задум Мишки вже не такий зрозумілий.

«На першому малюнку Лисиця побачила старого з котиком. У них були курочки. На наступному малюнку курочок хотіла з’їсти лисиця». Ви впізнали, що це за книжка? Я також не впізнала. А німецькомовні читачі здогадалися відразу. Тепер спробуйте так: «Лисиця побачила дідуня з котиком. У них були курочки…». Думаю, із словом «дідуньо» зрозуміліше — Миша дала Лисиці книжку про Петсона і Фіндуса.

Дотепний коментар Мишки: «Книжку і диск поверни вчасно і не розжовуючи» в українському перекладі виглядає як нудна настанова бібліотекарки: «Ти можеш взяти книжку і диск разом. Але обов’язково поверни і не гризи сторінки».

«PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder», Лоренц Паулі і Катрін Шерер, Лисичка йде до бібліотеки, дитячі книжки, що читати дітям, Віват, казки для дітей, бібліотеки, казки про тварин, книжки про читання

Через три дні Лисиця знову прибігає до бібліотеки, цього разу – з Куркою. В оригіналі розповідь Лисиці звучить приблизно так: «Це якась дурниця! Я вже тримала курку між зубами. І тут вона у мене спитала, чи знаю я, що курячі кістки небезпечні для мого горла і мого шлунку. Це так?». В українській книжці усе менш динамічно: «Ця курка така зануда! Я її спіймала, а вона питає, чи я знаю, що курині кісточки шкідливі для горла і для шлунка. Це правда?»

Курка мусила читати Лисиці розділи з енциклопедії, довідника, кулінарної книжки, зі збірки оповідань. Курка читала так довго, аж доки вони втомлені не заснули. Зранку в бібліотеці Курочка побачила фермера, свого господаря. Спочатку вона зраділа, що має захист і може налякати Лисицю. Але потім побачила книжку, яку узяв фермер. В українському перекладі – це просто книжка із смаженим курчам на обкладинці. В оригіналі книжка має назву – «1 курка – 100 рецептів». Для німецькомовних читачів – це також реальна книжка, яку діти з радістю можуть упізнати.

Після усіх пригод Лисиця і Курка уклали угоду: Лисиця прокопає хід до курника і звільнить усіх курей, а Курочка за це навчить Лисицю читати. На останньому розвороті є ще одна книжка для впізнавання. Цього разу вона намальована. Лисичка і Курочка тримають в лапах ту саму книжку, що і читач – про Лисичку і бібліотеку.

«PIPPILOTHEK??? Eine Bibliothek wirkt Wunder» — книжка, що цікава мовними жартами, грою слів і впізнаванням книжок. В українському перекладі майже усі ці деталі втрачені. Можливо, тому, що перекладена вона не з німецької мови, а з англійського перекладу. Подвійний переклад – це подвійні втрати. Для цієї книжки їх забагато, на жаль.


Лоренц Паулі і Катрін Шерер Лисичка йде до бібліотеки / текст Лоренца Паулі; ілюстрації Катрін Шерер / [переклад з англ. Світлани Колесник]. — Харків: Віват, 2016.

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама