Як говорити: динозаври проти сексуального насилля

What’s in your pants, belongs only to you.
Your pants cover up your private parts.
Your private parts belong only to you,
If someone asks to see, just tell them “No”.

У межах кампанії, яка закликає батьків говорити зі своїми дітьми про сексуальне насильство, Національне товариство з (питань) запобiгання насильства над з дітьми (NSPCC), анімаційна студія Aardman Animations та рекламна агенція OMD UK створили короткий анімаційний фільм «Pantosaurus», що, як і матеріали проекту «Правило нижньої білизни», намагається навчити дітей простому правилу: ніхто не має торкатися тих частин тіла, що зазвичай закриває нижня білизна.

Ми знаємо, що багатьом батькам складно говорити зі своїми дітьми про сексуальне насильство, але це життєво необхідно, якщо ми хочемо, щоб наші діти могли залишатися в безпеці. Батьки знають, що це важлива розмова, але не завжди знають, як про це говорити. Ми сподіваємося, що наш новий адаптований для дітей і легкий для запам’ятовування анімаційний ролик допоможе батькам розпочати розмову про сексуальне насильство без використання страшних слів або навіть згадки про секс.
Пітер Венлесс, головний виконавчий директор NSPCC

Для того, щоби зробити розмову з дитиною на тему сексуального насилля легшою, творці двохвилинного мультфільму використали яскраву пласку анімацію (flat animation), веселу пісню та кумедних різнокольорових динозавриків. Головний герой відео — жовтий динозавр на ім’я Пантозавр. Протягом дня він потрапляє до ситуацій, у яких незнайомі дорослі намагаються подивитися чи торкнутися того, що у нього під білизною. Через такі посягання Пантозавтр перестає усміхатися, кривиться, серйознішає, але щоразу рішуче й без жодних вагань відмовляє їм. При цьому силу та дієвість його «Ні» аніматори вирішили унаочнити й зобразили як таку собі атаку прозорими хвилями.

Що важливо, так це те, що герой не боїться сказати про те, що з ним відбулося, а одразу ж розповідає усе «тим, кому довіряє»: батькам, тренерці тощо. Крім того, він не стоїть осторонь, коли бачить, як чіпляються до іншого динозаврика й допомагає йому вчинити так само.

Звісно, як і книжка-картинка «Кіко та рука», «Пантозавр» не враховує чимало важливих нюансів, тому обов’язково потребує доповнення у вигляді поноцінної бесіди між дитиною та батьками. Більше порад для того, щоби зробити цю розмову корисною для дитини можна знайти на сайті проекту.

Букмоль

літературний проект для дітей та їхніх батьків