Наприкінці березня вручатимуть 12-ту премію Астрід Ліндґрен, одну з найбільш поважних нагород у світі дитячої літератури. Кому і чи знає його/її/їх український читач?

Цьогорічний плакат намалювала минулорічна лауреатка премії, аргентинська ілюстраторка Ісоль

Цьогоріч на меморіальну премію Астрід Ліндґрен номіновано 238 кандидатів із 68 країн світу: письменників, ілюстраторів, бібліотеки, організації, які популяризують дитяче читання чи облаштовують книжкові куточки. У списку сподівано багато англомовних і скандинавських митців, натомість географічно неєвропейськими є переважно не письменники або художники, а організації, що просувають дитяче читання чи борються з неписьменністю у Азії, Африці та Латинській Америці. З українців не висунуто нікого, зате можемо порадіти за чималу кількість номінантів-слов’ян, з-поміж них білоруського письменника Уладзіміра Ліпського.

Повний перелік міститься на сайті премії. Ми ж згадаємо номінантів, яких український читач уже знає або, не маючи під рукою оригіналів, може запізнати у перекладах чи завдяки «Букмолі». Отже:

1. Девід Альмонд (Велика Британія) – приголомшливий письменник із глибоким і незвичним поглядом на дитинство, чий роман «Скелліґ» у російському перекладі видала «Іностранка»;
2. ілюстратор книг Роальда Дала сер Квентін Блейк (Велика Британія), чиї малюнки можна вдосталь роздивлятися у «А-ба-ба-га-ла-ма-гівських» «Матильді», «Джеймсі і гігантському персику», «Чарлі і шоколадній фабриці» та зовсім нещодавньому «ВДВ (Великому Дружньому Велетні)»;
   

   Нині вже сер Квентін Блейк – людина, яка намалювала Матильду, шоколадну фабрику, Великого Дружнього Велетня та інших героїв Роальда Дала

3. Вольф Ельбрух (Німеччина) – автор книги «Качка, смерть і тюльпан», яка відвертістю і складністю порушеної теми сколихнула буцім готову до сміливого ділогу європейську дитячу літературу;
4. одні з найвідоміших у світі книг-картонок в особливій техніці створив письменник і художник Ерік Карл (США): у російському видавництві «Рожевий жираф» вийшли «Дуже голодна гусінь», «Морський коник», «З голови до ніг» тощо;
   

   Ерик Карл і його дуже голодна гусінь

5. письменницю Ґру Дале (Норвегія) номіновано на премію разом із її чоловіком, художником Свеном Ніхюсом; українською вийшла друком книга Дале про родину підземних чортів «Хтозна-що, або Свято першого зуба»;
6. українськими перекладами книг художника Кестутіса Каспаравічюса (Литва) «Заєць Морквус Великий», «Білий слон», «Зникла картина», «Ведмедрівка» та «Садівник Флоренціюс» маємо змогу насолоджуватися вже, а також сподіваємося, що незабаром у видавництві «Богдан» побачать світ одразу декілька новинок;
7. художник Петер Мадсен (Данія) у співавторстві з дружиною Сіссель Бее намалював серію книг про родину тролів «Жили собі тролі» – більшість уже можна почитати українською;
8. плідний англійський письменник Майкл Морпурґо (Велика Британія) – автор чималої кількості книг для дітей і підлітків: із них переклали російською його нещодавно екранізованого «Бойового коня»;
9. Патрік Несс (Велика Британія) вже здобув медаль Карнеґі за моторошний «Поклик монстра», і за нього ж ілюстратор Джим Кей отримав нагороду Кейт Ґріневей – унікальний випадок, коли ці дві премії здобуває та сама книга;
10. цьогоріч до номінантів на премію Ліндґрен потрапив і славетний фантаст сер Террі Пратчетт (Велика Британія), чиї романи з серії про Плаский світ вийшли у російському «Ексмо»;
    

    Сер Террі Пратчетт, співтворець серії романів про Плаский світ

11. поет Майкл Роузен (Велика Британія) звіршував «Ідемо полювати на ведмедя», що вийшла у «Рожевому жирафі», та інші дитячі поезії, які він не тільки видає друком, а й неперевершено декламує;
12. художниця Салла Саволайнен (Фінляндія) зокрема проілюструвала книгу для всіх любителів коней та поні «Аня йде до поні-клубу», яку видав російський «Самокат»;
13. сучасного класика Ульфа Старка (Швеція) незмінно висували на премію від часу її заснування – цьогоріч водинадцяте. Старк – автор психологічних і глибоких книг «Петер і червоний птах», «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» («Теза») перекладених українською, а  також «Чи вмієш ти свистіти, Йоганно?», «Диваки і зануди» і «Нехай танцюють білі ведмеді», що вийшли російською у «Самокаті»;
    

    Ульф Старк – дивовижно прониклий письменник і рекордсмен із кількості номінацій на премію Ліндґрен

14. художниця Катя Толстая (Росія) проілюструвала чимало різноманітних книжок, серед них і власні «Історії про маленького кролика»;
15. художниця Маріт Торнквіст (Нідерланди), крім книжкової ілюстрації, знана тим, що оформила Юнібакен, музей Астрід Ліндґрен у Стокгольмі, співпрацюючи з самою письменницею;
    

    Маріт Торнквіст, шведська ілюстраторка і головна дизайнерка музею Астрід Ліндґрен у Стокгольмі

16. Томі Унґерер (Франція) – автор відомих книг-картинок «Кріктор», «Аделаїда, крилата кенгуру», «Еміль, добрий восьминіг» та оповідок про «Пригоди родини Хрюлопсів», виданих «Самокатом».

Оголошення переможця, що відбудеться 25 березня о 13.00 за центральноєвропейським часом у Національній бібліотеці Швеції, транслюватимуть також на Болонському книжковому ярмарку і на офіційному сайті премії: http://www.alma.se/en/. До церемонії нагородження на лауреата спершу чекають два місяці зустрічей, презентації і конференцій, причому вхід на деякі заходи вільний для всіх охочих.

Нагадаємо, що найпершим лауреатом премії Ліндґрен 2003 року став Моріс Сендак, про якого «Букмоль» вже трошки написала, а минулого року нагороду здобула аргентинська художниця Ісоль – над статтею про неї ми ще працюємо.