«Гаррі Поттер і прокляте дитя»: повернення магічного світу

"Гаррі Поттер і прокляте дитя", Абаббагаламага, Віктор Морозов, поттеріана, Гаррі Поттер і кінець дитинства, Джоан Роулінґ, Harry Potter and the Cursed Child review

Адаптований сценарій п’єси «Гаррі Поттер і прокляте дитя» (Harry Potter and the Cursed Child) вперше був опублікований 31 липня 2016 року, одразу ж на другий день після показу однойменної вистави. До України книга дісталася 30 вересня. Авторка перших семи романів – Джоан Кетлін Роулінґ виступила консультанткою з сюжету, основною частиною п’єси займалися драматурги Джон Тіффані та Джек Торн.

Багато чого змінилося у восьмій історії про пригоди відомого всім Гаррі Поттера. По-перше, він вже не той підліток-шибайголова, яким ми його звикли бачити. Містеру Поттеру за сорок років, він одружений на Джіні Візлі й працює у Міністерстві Магії. Гаррі навіть має власних дітей – Джеймса, Лілі та Албуса.

У книзі «Прокляте дитя» основний конфлікт точиться навколо проблем між батьками й дітьми. Гаррі Поттер хоч і є одним із найвидатніших чаклунів у світі, знайти спільну мову зі старшим сином, Албусом, не в його силах. Яким чином і головне якою ціною батько та син зможуть порозумітися? Що повинен зрозуміти й вилучити з цієї ситуації кожен із них?.. На це запитання можна дізнатися відповідь лише прочитавши книгу.

Попри те, що перший тираж «Гаррі Поттер і прокляте дитя» було розкуплено у найкоротші терміни, чимало шанувальників визнали книгу найслабшою і найнеоднозначнішою за всю історію саги. Але, чи так це насправді? Спробуймо розібратися.

"Гаррі Поттер і прокляте дитя", Абаббагаламага, Віктор Морозов, поттеріана, Гаррі Поттер і кінець дитинства, Джоан Роулінґ, Harry Potter and the Cursed Child review

Source: Pottermore

Головний герой історії, Албус Поттер, не дає жодних підстав, щоби співпереживати йому. Швидше навпаки, читаючи, ти рвеш на собі волосся, коли бачиш, які дурні речі творить цей хлопець.
Сам Гаррі Поттер з авантюриста й шукача пригод перетворився на звичайного нудного дорослого, зацикленого на своїх непохитних принципах.
Рон Візлі тепер власник «Відьмацьких витівок Візлів». Час від часу він відпускає сумнівні жарти й каламбури. На цьому його характер нам розкривати закінчують.
Єдина, хто майже не змінилася, – Герміона Ґрейнджер. Така ж розумна і розважлива, але тепер на посту Міністра Магії.

Починаючи читати «Прокляте дитя» ти дійсно захоплюєшся, бо звичайно ж, цікавість та бажання дізнатися, наскільки сильно змінився «гарріпоттерівський» світ за дев’ятнадцять років, беруть своє. Проте це відчуття майже одразу зникає. Сучасний магічний світ вже не той, що був колись. У світі де Гаррі Поттер переживає кризу середнього віку, тобі робиться ніяково… І це викликає сум. Сум, який з часом зникає і змінюється на байдужість, що межує з нудьгою. Особисто я починаючи з третього акту хотів дочитати книгу тільки тому, що мені було шкода покидати її після прочитаних 200 сторінок.

гаррі поттер і прокляте дитя, абабагаламага, гаррі поттер абабагаламага, презентація гаррі поттер, презентація гаррі поттер київ, презентація гаррі поттер і прокляте дитя, презентація гаррі поттер і прокляте дитя київ, 8 книга гаррі поттер, гаррі поттер український переклад, гаррі поттер український переклад презентація, презентація українського перекладу гаррі поттера

Утім, попри усе сказане, книга «Гаррі Поттер і прокляте дитя» не є таким поганим явищем, як його останнім часом люблять описувати. Так, книга меркне на фоні інших. І, як на мене, причина криється в тому, що Роулінґ взяла мінімум участі у створенні історії. Та, безумовно, позитивні моменти в цьому адаптованому сценарії є. Цікаво спостерігати за стосунками Албуса й Скорпіуса — як вони товаришують, сваряться, миряться, працюють у команді…
Крім того, книга має багато неочікуваних поворотів, передбачити які не зможе навіть найзавзятіший фанат серії.

Окремого коментаря заслуговує чудовий український переклад Віктора Морозова. Переклад не тільки був здійснений на найвищому рівні, а ще й став одним з найперших у світі.

Як підсумок, «Гаррі Поттер і прокляте дитя» дійсно є неоднозначним твором. Проте «неоднозначний» — це не «поганий»: комусь він може сподобатися, комусь ні. Тут свою роль відіграє смак. П’єсу, звичайно, можна прочитати для ознайомлення, але б я рекомендував краще зануритися в ностальгію і перечитати «Філософський камінь»,  «Таємну кімнату», або інші частини старої й доброї історії про Гаррі Поттера.


Дж. К. Ролінґ, Дж. Тіффані та Дж. Торн Гаррі Поттер і прокляте дитя / ідея Дж. К. Ролінґ, Дж. Тіффані та Дж. Торн; текст Дж. Торн / [переклад з англ. Віктора Морозова]. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016.

Діонісій Виноградов
Діонісій Виноградов

автор рубрики "Teen Review"