Лариса Лавренюк: Про драконів, драконенят і щастя

 «Про драконів і щастя», Катерина Міхаліцина, Наталка Гайда, Видавництво Старого ЛевА, рецензія, що читати дітям, казки, дракони, щастя, діти і щастя, українські книжки

Драконяче щастя дуже схоже з нашим, людським. Для дорослих – це закохуватися, народжувати дітей і радіти їхнім успіхам, зустрічатися з друзями, подорожувати або просто збирати у лісі смачні ягоди. А для дітей – гратися, пустувати, кидатися подушками, гуляти в парку, де багато розваг, дивувати своїх батьків. Саме про це написана книжка Катерини Міхаліциної і Наталки Гайди, яка так і називається – «Про драконів і щастя».

Мені, дорослій, легко побачити у цій книжечці себе. І безмежно щасливу за діток:

Ой!, які ж вони хороші!
Як в саду квітучі рожі!

І втомлену від безконечних дитячих пустощів і витівок. Коли страшенно хочеться відпочити, побути в спокої і на якусь годинку забути про усі домашні справи та клопоти:

Цьомки-бомки! Я від вас
Полечу за Гримич-гору,
У глибоку темну нору,
Де зійшлись на посиденьки
І великі, і маленькі
Драконійки-чарівниці,
Диво-звірі й диво-птиці.

Але «Про драконів і щастя» – це дитяча книжка. А діти є діти. Поки що вони не вміють розмірковувати про щастя, зате вміють знаходити його скрізь і за будь-яких обставин. У кожній новій книжечці діти також шукають своє «щастя»: якусь смішну історію, захопливий сюжет – щоби переживати і з нетерпінням чекати на продовження або на нову інформацію для пізнання світу. Та в книжці «Про драконів і щастя» цього немає – ні інтриги, ні захопливого сюжету, ні чогось дуже смішного. Все знайоме, передбачуване, та ще й на сорока восьми сторінках. Утримати увагу дітей аж до кінця книжечки було складно. Ілюстрації також захвату не викликали: надто строкаті і переповнені деталями. В деяких місцях навіть складно розібрати де чий хвіст, крило, лапи чи гілки дерев.

 «Про драконів і щастя», Катерина Міхаліцина, Наталка Гайда, Видавництво Старого ЛевА, рецензія, що читати дітям, казки, дракони, щастя, діти і щастя, українські книжки

Ще одна річ, яка здивувала і мене, і дітей – це зображення драконенят-малюків. Усі вони туго запеленані в пелюшки і перев’язані стрічками. Діти аж насторожилися: «Що з драконенятами? Чому вони в отакому і зв’язані?» На щастя, сучасні діти не знають, що це таке – бути туго запеленаними із зв’язаними руками і ногами. Деякі драконенятка смокчуть соски, а на комоді вишикувався цілий ряд пляшечок із сумішшю. Чому драконійка Слононійка не годувала дітей грудьми і їм довелося перейти на штучні суміші в книжечці не розповідається. Мабуть, це просто стереотип із минулого: малюки – то пляшечки, соски, пелюшки і крики по ночах. (Тепер із цим стереотипом борються консультанти з грудного годування і лікарі-педіатри. Бо частіше пляшечки і соски не допомагають молодим батькам, а, навпаки, створюють нові проблеми.)

 «Про драконів і щастя», Катерина Міхаліцина, Наталка Гайда, Видавництво Старого ЛевА, рецензія, що читати дітям, казки, дракони, щастя, діти і щастя, українські книжки

Попри усі недоліки, своя родзинка є і в цій книжечці. На радість дітям, у ній можна (і навіть треба) малювати. Не тільки розфарбовувати, а саме малювати і домальовувати – портрети драконів у рамках на стіні, ягоди, машини, іграшки, подушки. Ніяких пунктирів, щоб обводити і зразків, з яких треба перемальовувати – усе на смак читача-художника. А ще дітям сподобалося «за списком» шукати гостей, що прийшли на весілля драконів:

Друзів скликали з усюди.
Десять мавп і три верблюди,
П’ять пінгвінів, пес і курка,
Лис-хитрун, руденька шкурка,
Сестри сторожа-ропухи
І сімсот чотири мухи.
Тільки хтось із тих ропух
Згамав добру сотню мух.
Вогнедих був, Крокотон.
Не приїхав лиш барон
Страхолюд Жахайло Третій
На своїм кабріолеті…

 «Про драконів і щастя», Катерина Міхаліцина, Наталка Гайда, Видавництво Старого ЛевА, рецензія, що читати дітям, казки, дракони, щастя, діти і щастя, українські книжки

Але ці приємні «родзинки» не рятують книжку в цілому. І для мене, і для дітей «Про драконів і щастя» не стала тією книжкою, яку хочеться перечитувати знову й знову, занурюватися в знайомі емоції і знаходити нові деталі. На жаль.


Катерина Міхаліцина. Про драконів і щастя / текст Катерини Міхаліциної; ілюстрації Наталки Гайди. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 48 с.

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк
музикантка, мистецтвознавиця, мама