“Коли атоми живуть у злагоді, все працює чудово. На цій злагоді тримається світ” 

Якби кожному хлопчику та кожній дівчинці розповідали такі оповідки, то у світі було б трошечки більше злагоди і трошечки більше миру. Якби усім майбутнім “генералам”, “імператорам” та іншим жителям планети Земля читали у дитинстві такі книжки, то світ був би, хоч би й трошечки, але кращим.

Космічна в усіх сенсах книга вимагає космічних колажів

Говорячи про цю книгу, хочеться просто сипати цитатами та картинками, адже переказувати її просто неможливо. «Три оповідки» — це одна з тих книжок, яка для кожного читача та з кожним новим прочитанням розростається новими сенсами і значеннями.
У далекому 1966 році, коли на часі були активне освоєння космосу та небезпека ядерної війни, «Три оповідки» створюють надзвичайно розумний письменник, кавалер і професор Умберто Еко у тандемі з доволі поважним італійським художником-абстракціоністом Евдженіо Кармі. Але за майже півстоліття менш актуальною вона не стала і навряд чи колись стане, бо у трьох коротких оповідках — «Бомба і генерал», «Три космонавти» та «Ґноми з гну»- йдеться про найсерйозніші проблеми людського (спів)існування,  як то розуміння, людяність і любов до природи.

Поганим генералам властиво розв’язувати війни

У «Трьох оповідках» відомий письменник намагається говорити з дитиною про складні явища соціально-політичного життя і не сходити до примітивного ангажування. Надзвичайно легко і водночас дуже ґрунтовно Умберто Еко розмірковує про справжні вади «цивілізованого» світу. Про амбіції різноманітних міністрів. Про екологію. Про війну і лихих генералів, для яких власна кар’єра і гроші важать значно більше, ніж життя людей. Йому вдається дуже просто розкрити таємниці, як потрібно таких генералів перемагати і як абсолютно різні створіння— хоч би якої вони були національності, якими мовами говорили, який би в них був колір шкіри та скільки б вони мали рук та очей — можуть знаходити спільну мову і не перетворюватись на заклятих ворогів.

Диво-колажі Евдженіо Кармі

Такі незвичні у дитячих книгах ілюстрації-колажі Евдженіо Кармі, як і годиться абстрактним картинам, висловлюють усе невимовне і не просто доповнюють написані казки, а створюють три паралельні історії, повні нових і непередбачуваних змістів. Шматочки різних матеріалів, клаптики різних зображень та уривки різних текстів, попри усю свою «відмінність», гармонійно поєднуються  і ніби вкотре доводять, що саме на злагоді тримається світ.

«Три оповідки» Умберто Еко та Евдженіо Кармі: на чому ж тримається світ?

«Три оповідки” – це не дидактична книжка створена для вихованння «правильних» дітей, тому годі й очікувати від неї чіткості та конкретики. Такі ілюстрації і такі тексти якнайкраще допомагають зрозуміти, що усі ми різні й по-різному сприймаємо цей світ, але завжди існують істини, які нас об’єднують.Це дуже світла книга про те, як жити у мирі та злагоді. І, хоча «ніхто не скаже, що всі в ній раді й щасливі» [110], але, безперечно, від її прочитання на душі стає трохи радісніше.

За мир та злагоду в усьому світі просто неможливо не поставити 5 мольок

Умберто Еко, Евдженіо Кармі. Три оповідки: Казки для дітей. — К.: Лаурус, 2013. — 112 с.:іл.