Він і Вона: «Ян і Янеке: Лялька-мотанка вирушає в подорож та інші оповідки» Шмідт і Вестендорп
Першу книгу серії складають короткі, на півтори-дві сторінки великим шрифтом, оповідки, однакові за обсягом, написані простою мовою і просто створені для читання вголос. Головними героями є двоє друзів, малі Ян і Янеке, тож книжечку не можна за «гендерним принципом» охрестити «для дівчат» або «для хлопчиків» – вона буде рівноправно цікавою читачам усіх статей.
Сюжетом кожного оповіданнячка стає, на перший погляд, буденна і дріб’язкова подія, якою, можливо, погребував би інший письменник, прихильник карколомних та екзотичних пригод. Натомість дитинство Яна та Янеке (точніше, Їпа та Янеке, якщо вживати їхні голландські імена) минають у Нідерландах 1960-х років у тихому районі міста, коли на вулицях ще не ганяли авто – ця чудова атмосфера може припасти до душі тим дорослим, які читатимуть книжку своїм дітям.
Отже сюжети оповідок прості та неускладнені: як вилікувати ляльку-мотанку, Ян боїться підрізати чубчика, Янеке завітала на гостину з ночівлею до Яна, Ян порізався чистячи яблука на варення, Ян і Янеке побралися.
Тим не менше, для самих друзів – героїв книги, так само, як і для їхніх однолітків-читачів, ці події аж ніяк не видаються дріб’язковими – для маленьких героїв кожен із цих невеличких епізодів є по-своєму новим і значущим. Зовсім не тому, що в кожен Анні М. Ґ. Шмідт вклала мораль і повчання – Боже збав! Досить того, що кожна подія є частиною їхнього розвитку і дорослішання, відкриття світу довкола і спілкування з іншими істотами чи речами.
У дитячій літературі, де панують чарівні казки та фентезі, якими добрими вони б не були, бракує чарівно-приземленої книжки про купання ляльки і допомогу матусі на кухні. Книжечки про те (хоч і не «на відміну від зустрічей з драконами та тролями»), з чим реальні діти неодмінно стикаються щодня.
Ілюстрації до «Яна та Янеке» спростовують капосний міф, що дитяча книга, особливо для меншеньких, має бути якомога яскравішою і барвистішою. Адже класичні малюнки Фіп Вестендорп всі без винятків – чорно-білі. Водночас настільки своєрідні, впізнавані і влучні, що годі до них щось додати. Разом із чудовим папером із відтінком пряженого молока вони створюють гарний тандем, який хочеться гортати безкінечно. А тверда обкладинка забезпечить оце «безкінечно» принаймні ненадовго.
За безпосередній погляд на нудне щодення книжка отримує 4 тверді молі
Анні М. Ґ. Шмідт «Ян і Янеке: Лялька-мотанка вирушає в подорож та інші оповідки». Іл. Фіп Вестендорп. Пер. з нідерл. Ярослава Довгополого. – К.: Видавництво Жупанського, 2011. – 126 с.
