«Бойня номер п’ять». Отака війна

Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей, Курт Воннеґут, класична література, книги про війну, переклад Діброви, Вавилонська бібліотека, іронія, Біллі Пілігрим

Чи доводилося вам опинятися на війні? Ні, чи знаєте ви взагалі, що таке – війна? Курт Воннеґут створив, на мою думку, найпотужнішу книгу про Другу світову. Проте «Бойня номер п’ять» не лише про війну – вона про значно більше. Про те, що з людиною робить війна, про те, як вона оселяється у свідомості на все життя.

Біллі Пілігрим, ледве досягнувши повноліття, опиняється на фронті. Всюди – гарматні постріли, крики, зруйновані міста. Але Біллі переживає все це по-своєму – апатично. Він – маріонетка, керована обставинами, суровою реальністю та самим автором. У своєму житті Пілігрім безвладний – за нього приймають рішення всі, але не він. Не найсильніший солдат на війні, він досить швидко наживає собі ворогів, постійно потрапляє в полони, практично ні з ким не контактує, хіба лише з єдиним фронтовим “другом” — Бернардом. Але Біллі здатен на дещо інше – він може подорожувати часом. При цьому, він не контролює цей процес: «Якась сила смикає ним і перекидає його в часі то сюди, то туди». Він поступово втрачає глузд. І одного дня його викрадають прибульці.

Маячня? Ні. Воннегут дуже чітко описує ту апатію до всього навколо, що переслідує колишнього фронтовика. Власне, його самого. Він буквально рятує Біллі, засилаючи його на Тральфамадор – іншу планету зі своїми правилами та устроєм. Звісна річ, після заяви про існування такої планети усі вважають Біллі божевільним. А, може, так і є?

Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей, Курт Воннеґут, класична література, книги про війну, переклад Діброви, Вавилонська бібліотека, іронія, Біллі Пілігрим

Під час читання «Бойні», коли автор досить безцеремонно (але без прикрас) описує сцени війни, складається враження, що він, дихаючи тобі в потилицю, чекає на твою реакцію. Ні, у книзі немає ні відрубаних рук, ні електричних стільців. Але там є внутрішньо скалічені люди – жорстокі, часом божевільні у своїх депресіях, пригнічені несправедливістю та розрухою, молодь, у якої немає майбутнього, фактично діти, чия свідомість зачерствіла та в чиїх очах немає навіть іскри від минулого вогню. «Це було обличчя білявого ангела в подобі п’ятнадцятирічоного хлопчика». Ось і пояснення повній назві книги: «Бойня номер п’ять, або хрестовий похід дітей».

Вражає кількість символічних моментів у книзі. Кожна, здавалося б, дрібниця, пов’язана з певним епізодом із життя героя. Автор розкидав їх, немов намистини по підлозі: спробуй влови кожну. Але, якщо помітити всю цю символічність, розумієш усю геніальність цієї книги.

Не перелічити всіх проблем людства, що розкриті в романі. Тут і дідівщина, і проблеми батьків та дітей, і проблема життєвого вибору, і невірність, і жорстокість, і неприйняття реальності, і реальність як така. Все це Воннеґут показує на прикладі одного героя. Водночас, читачеві не здається, що Біллі Пілігрим – найнещасніша  людина на планеті. Його і не стає шкода. Він просто людина – зі своїми проблемами та дивацтвами, але людина, що пройшла через пекло.

Літературна мова автора і справді унікальна. Здається, ніби він спілкується сам із собою, переповідаючи сюжет, дискутує зі своїм Я. Своєрідна зухвалість Воннеґута наділяє книгу характером, робить її справді унікальною, усуває всю цю шаблонність, яка так часто зустрічається в інших книгах.

Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей, Курт Воннеґут, класична література, книги про війну, переклад Діброви, Вавилонська бібліотека, іронія, Біллі Пілігрим

Варто також звернути увагу на оформлення — ілюстрації Ольги Марусин. Наповненість книги смисловими замальовками до кожного розділу та окремо виписані цитати змушують занурюватися ще глибше у її атмосферу. Й іноді вони настільки влучні, що додають потужності прочитаному.

«Бойня номер п’ять», безперечно, — одне з найсильніших явищ у літературі двадцятого століття, що перевернуло розуміння багатьох про життя та взагалі його сенс, реалії, наше майбутнє і наше минуле. Ця книга з тих, що змушують «копирсатися» в собі – можливо, ви знайдете чимало такого, про що й не здогадувалися. Вона з тих книг, які можна розбирати вічно – щоразу будете помічати щось нове.


Курт Воннеґут Бойня номер п’ять / текст Курта Воннеґута, ілюстрації Ольги Марусин / [переклад з англ. Володимира і Лідії Діброви]. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2014.

Дарина Абрамова
Дарина Абрамова

авторка рубрики "Teen Review"