Скарби минулого: «Червона курочка»
Вересневою героїнею рубрики Ретроспектива сталавидана у «Веселці» у 1987 році книжка “Червона курочка”, ілюстрації до якої створив у 1930 році український графік Сергій Конончук. «Червона курочка» — це класична англійська казка з простою мораллю: хто не працює, той не їсть.
Звісно, що у радянську добу казка якнайкраще відповідала партійній ідеології та пропонувала читачам ну дуже вже правильні цінності. Та насправді колір головної героїні — трудівниці-ударниці курочки — не має політичного підтексту, що ж до моралі, то вона була, є та залишатиметься актуальною.
Ходить курочка по двору і водить за собою своїх курчаточок. Знайшла вона пшеничне зернятко.
— Хто посадить зернятко? — питає.
Як пшениця вродила, вона й питає:
— Хто поїде до млина молоти зерно?
— То я поїду, — мовила курочка й повезла зерно до млина.
В оригінальній англійській казці герої-ледацюги варіюються так само, як і їхня кількість. Так, у різних версіях «Червоної курочки» можна зустріти і кота, і собаку, і свиню і навіть корову
— Ні, я вам, ледацюгам, не дам. Я сама її з’їм.
І покликала своїх діток помагати.
Крім того, у більшості знайдених мною англійських текстів, курочка їсть хліб сама, у деяких вона ділиться з дітьми, бо вони їй в усьому допомагають, а у радянські версії курочка годує дітей задарма.
Червона курочка: казка / ілюстрації Сергія Конончука, редактор В.І. Романець. — Київ: Веселка, 1983. — 16 с.
Букмоль
літературний проект для дітей та їхніх батьків
