5 детективів для дітей і підлітків – від класики до сучасних

Пригоди Шерлока Голмса, розслідування Еркюля Пуаро та міс Марпл – що саме їх об’єднує і чому ці персонажі стали частиною нашого повсякдення, від жартів і примовок, впізнаваних алюзій в інших творах до серіалів ВВС і демотиваторів? Відповідь проста: всі ці персонажі та їхні детективні історії нам цікаві цілісною атмосферою, увагою до деталей та гумором. Детективи – лише позірно простий жанр із чітко прописаними «правилами гри», насправді ж – це вічний танок на лезі, адже автор ані на секунду не може припустити, аби у його задум перестали вірити. Щойно читач помічає фальшиву деталь, картковий будинок завалюється, і ми бачимо розчароване обличчя того, хто його побудував.

_______

дитячі детективи, артур конан дойл, агата крісті, шерлок голмс, кокотюха, абабагаламага, гімназист і чорна рука, що читати дітям, підліткові детективи, книжки про пригоди, класика, орлонь, пригоди детектива носика

Андрій Кокотюха «Чорна рука»

У детективній повісті «Чорна рука» Андрія Кокотюхи картковий будинок надійно склеєний, і, на перший погляд, все виглядає непогано. Однак щойно берешся перевірити справжність фокусу, розумієш, що тут, наче у фальшивому шаховому автоматі, хтось сидить. Проявляється це насамперед у заграваннях автора з ймовірним читачем, і можна було б пробачити загравання вдале, доречне, однак герої немов існують десять років тому. Невже хлопці ще ходять у комп’ютерні клуби, враховуючи повсюдність онлайн-стрілялок? Читають комікс-журнали, враховуючи їх вартість у паперовому вигляді і доступність в мережі безкоштовних? Невже вони справді обговорюють з товаришами своїх сміливих предків – козаків або аристократів?

Сюжет твору простий і дає змогу нанизувати на основний каркас події, наче пригоди у романі-подорожі, де герої нескінченно довго прямують до кінцевої мети. І та мета, нарешті, вже не така й важлива та цікава, як небезпека, що чатує на персонажів по дорозі. Небезпека у даному випадку – підступна Чорна Рука, шантажист, який звідкись чимало знає про учнів Першої зразкової гімназії і за свої знання вимагає викуп. Головний герой Юрко Туряниця вирішує віддати гроші Чорній Руці, і це стає спусковим гачком для зав’язки класичного підліткового детективу – із вбивством у закинутому будинку, тендітною дівчиною, яка страждає від суворої бонни, детективом на пенсії, бульдогом, що замінює Юркові Ватсона та безліччю інших жанрових топосів і штампів.

Жарти, які пояснили, втрачають фльор безпосередності, як правдиво зазначав Фройд.

Якщо з позитивними персонами юний читач ще так-сяк може змиритися, то негативні аж відштовхують своєю однозначністю. Яскравий приклад – помічник міністра Аркадій Раєвський: і деспот, і дочку (точніше, вихованку, як він завжди уточнює) не любить, і брехливий, і самозакоханий, і собак ненавидить, ще й негарний – калокагатія у дії. Натомість другорядні персонажі авторові вдаються значно краще, наприклад, Левко Голіцин, нащадок давнього дворянського роду, що займається у школі дрібною торгівлею і називає себе «нейтральною Швейцарією». Юрко мріє купити у нього старовинний годинник, і це було б навіть дотепно, якби автор нав’язливо не підморгував читачеві: «Розумієш, годинник. Бо Левко – як Швейцарія, а у Швейцарії торгують годинниками. Ти точно зрозумів?» Жарти, які пояснили, втрачають фльор безпосередності, як правдиво зазначав Фройд.

З переваг оповідання – жвавий сюжет, не нудний, хоча і надто ідеальний головний герой. Останній любить Голмса, Максима Осу, вірить у перемогу української армії, поправляє дорослих, коли ті кажуть «твоя собака» і захоплюється боєм під Крутами. Юрко добре виглядав би у коміксах або кіно, однак для книжки, а тим паче обіцяної серії книжок йому бракує об’єму і проблемності. Адже Голмса ми любимо не лише за гострий розум, а й за іронічну уїдливість, проблемність та егоїзм.

дитячі детективи, артур конан дойл, агата крісті, шерлок голмс, кокотюха, абабагаламага, гімназист і чорна рука, що читати дітям, підліткові детективи, книжки про пригоди, класика, орлонь, пригоди детектива носика

Алан Бредлі «Солоденьке на денці пирога»

Для детективу Алана Бредлі характерні всі принади вікторіанського роману: старий маєток, ексцентричні герої, давні портрети, тонкі бліді дівчата із хорошим британським вихованням, тонкий порцеляновий посуд, герби і старовинні меблі. І, звичайно, вбивство, яке має порушити ідилію у дусі Шарлотти Бронте. Адже, будьмо чесними, містицизм Ашерів значно цікавіший за нудний дидактизм правильних гувернанток.

Перше, за що можна полюбити Бредлі – майже досконало прописана атмосфера другої половини ХХ століття. Ідеальні, наче з листівки, англійські села у нього стають декораціями для найвигадливішого зла. Виникає відчуття, ніби між собою персонажі грають у якусь дуже британську гру, можливо, гольф.

У маєтку мешкає полковник Люс і його три дочки – теж «постійне місце» багатьох британських романів, адже матір, за законами жанру, мала б виявитися «божевільною на горищі». Час дії – 50-ті роки, полковник нещодавно повернувся із війни, аби насолоджуватися спокоєм і пасторальними пейзажами сільської місцевості, а також віддаватися спогадам про минуле. Одна з дочок, 11-літня Флавія, за законами жанру, зовсім не схожа на сестер Офелію і Дафну: вона активна, вигадлива, уважна і «не леді». Флавія вирішує боротися зі злом, і тому береться до розслідування вбивства.

11-літня Флавія – майбутня чи то спостережлива міс Марпл, чи емансипована письменниця Едіт Кушинг – вибивається із правильного оточення і справді є фокусом уваги читачів.

Перше, за що можна полюбити Бредлі – майже досконало прописана атмосфера другої половини ХХ століття. Ідеальні, наче з листівки, англійські села у нього стають декораціями для найвигадливішого зла. Виникає відчуття, ніби між собою персонажі грають у якусь дуже британську гру, можливо, гольф. Вони обережно перекочують сюжетний м’яч і час від часу відходять, аби подивитися на загальну картину. Саме цю загальну картину і має розшифрувати дівчинка. Друге – це омаж тривалій традиції, і не лише детективу, а й вікторіанському роману загалом. Крім того, ця суміш «Суто англійського вбивства» із «Creamson Peak» приваблює ще й дієвим жіночим персонажем. 11-літня Флавія – майбутня чи то спостережлива міс Марпл, чи емансипована письменниця Едіт Кушинг – вибивається із правильного оточення і справді є фокусом уваги читачів. Тож не дивно, що згодом Флавія стала героїнею ще низки творів, серед яких – «О, я від привидів хвора», «Тут мерці під склепінням сплять», «Бур’ян, що оповив сумку ката», «Копчений оселедець без гірчиці».

дитячі детективи, артур конан дойл, агата крісті, шерлок голмс, кокотюха, абабагаламага, гімназист і чорна рука, що читати дітям, підліткові детективи, книжки про пригоди, класика, орлонь, пригоди детектива носика

Артур Конан Дойл «Спілка рудих»

1927 року Артур Конан Дойл склав список з дванадцяти найкращих, на його думку, історій про Шерлока Голмса: 1. «The Speckled Band» («Пістрява стрічка»), 2. «The Redheaded League» («Спілка рудих»), 3. «The Dancing Men» («Танцюючі чоловічки»), 4. «The Final Problem» («Остання справа Голмса»), 5. «A Scandal in Bohemia» («Скандал в Богемії»), 6. «The Empty House» («Порожній будинок»), 7. «The Five Orange Pips» («П’ять апельсинових зерняток»), 8. «The Second Stain» («Друга пляма»), 9. «The Devil’s Foot» («Нога диявола»), 10. «The Priory School» («Випадок в інтернаті»), 11. «The Musgrave Ritual» («Ритуал Масгрейвів»), 12. «The Reigate Squires» («Рейгетська загадка») – ось такий «особистий канон» автора.

Звичайно, всі оповідання цікаві, однак на особливу увагу, як на мене, заслуговує «Спілка рудих». До Шерлока Голмса та доктора Ватсона приходить рудоволосий чоловік на ім’я Джабез Вілсон. Він розповідає їм дивну історію про те, що нещодавно отримав просту і високооплачувану роботу завдяки тому, що має яскраво-руде волосся. Як і в інших оповіданнях про Голмса, речі не такі, якими видаються, і відповідь лежить на поверхні, однак до останнього ми її вперто не помічаємо. Можливо, у «Спілці рудих» і нема того карколомного екшну, як у «Пістрявій стрічці», однак у ній точно є оригінальний сюжет, британський гумор та інтелектуальне розслідування.

дитячі детективи, артур конан дойл, агата крісті, шерлок голмс, кокотюха, абабагаламага, гімназист і чорна рука, що читати дітям, підліткові детективи, книжки про пригоди, класика, орлонь, пригоди детектива носика

Мар’ян Орлонь «Остання пригода детектива Носика»

«Остання пригода детектива Носика» – це well done story для дітей від 6 до 10, однак навряд старших, бо останнім бракуватиме екшну та заплутаності розслідування. Головний герой, детектив Амвросій Носик, – хороший приклад того, як варто розбудовувати образ головного героя: «Пан Амвросій – детектив на пенсії, автор блискучої праці «На злодієві шапка горить», колись – гроза злочинців, а тепер – добродушний, привітний до світу дідусь». Амвросій живе у власному будинку із собакою Кубою, вирощує редиску і грає ввечері на флейті – така собі міс Марпл у чоловічій подобі. Щодня Носик купує у кіоску дві газети, розмовляє зі своїм собакою і сидить у парку – тобто робить всі ті речі, які пристало робити порядному детективу на пенсії. Все це триває, аж поки у місцевого годинникаря Ігнатія Братика не крадуть з крамниці музичну скриньку, яка належить аптекареві Метелику, – так, тут всі імена нагадують персонажів із «Незнайки» Носова. Звісно, всі сподівання – лише на Носика і його інстинкти першокласного детектива.

«Остання пригода детектива Носика» – це well done story для дітей від 6 до 10, однак навряд старших, бо останнім бракуватиме екшну та заплутаності розслідування.

Хоча детектив «Остання пригода детектива Носика» написано для дітей, тут є всі елементи класичного авантюрного роману – секрети, перевдягання, фальшивий підозрюваний, лінія зі спадщиною і скарбами, нарешті, чарівний помічник – пес, що вміє розмовляти. Така повнота є перевагою лише коли йдеться про зовсім юних читачів, які гостро відчувають радість від простої мови і впізнавання знайомих сюжетних елементів. Старшим варто звернути увагу на наративно складніші оповідання, наприклад – «Смерть у хмарах» Агати Крісті.

дитячі детективи, спілка рудих, артур конан дойл, агата крісті, шерлок голмс, кокотюха, абабагаламага, гімназист і чорна рука, що читати дітям, підліткові детективи, книжки про пригоди, класика, орлонь, пригоди детектива носика

Агата Крісті «Смерть у хмарах»

«Смерть у хмарах» (англ. Death in the Clouds) – детективний роман Агати Крісті 1935 року. Його можна назвати класичним «герметичним» оповіданням про обмежений простір та обмежену кількість підозрюваних – цей прийом Крісті неодноразово використовувала у таких відомих творах, як «Вбивство в «Східному експресі», Таємниця «Блакитного потягу», «Різдво Еркюля Пуаро».

«Смерть у хмарах» вигідно вирізняється від багатьох інших оповідань про бельгійського детектива тим, що читач від початку перебуває на рівних з головних героєм: він так само має список підозрюваних і так само чує всі допити, які провадить Пуаро та інспектор Джепп.

Харизматичний бельгійський детектив Еркюль Пуаро летить на літаку рейсом з Парижа до Кройдона. За деякий час до посадки літака виявляється, що одна з пасажирок, мадам Жизель, мертва. Спочатку причиною смерті вважають осу, але Пуаро швидко з’ясовує, що насправді жінка померла через отруєний дротик, який випустили з духової трубки. Під підозру потрапляють всі пасажири літака, включно із самим Пуаро, під крісло якого ще й підкладено головний доказ.

«Смерть у хмарах» вигідно вирізняється від багатьох інших оповідань про бельгійського детектива тим, що читач від початку перебуває на рівних з головних героєм: він так само має список підозрюваних і так само чує всі допити, які провадить Пуаро та інспектор Джепп. Розмови Пуаро із пасажирами літака – це вдалий приклад сучасного платонівського діалогу: детектив знає частину відповіді на запитання, однак розмова допомагає розкрити ідею повніше і, нарешті, з’ясувати істину.

 

Богдана Романцова
Богдана Романцова

літературознавиця