Генрік і мочалка, або Поет стає людиною

Генрік Ібсен, Генрік і мочалка, Ошильд Іргенс, книжки про письменників, ким був генрік ібсен, зарубіжна література, літературний канон

Нескромно яскрава обкладинка «Генріка і мочалки» привертає увагу на найстрокатішій полиці

Ось Генрік Ібсен, класик норвезької літератури, з сивими бакенбардами та пенсне. І мочалкою. У ванні з мильними бульбашками. Миється. Просто на сонячно-жовтій обкладинці дитячої книги. Страшніше неподобство годі уявити.

Тим не менше книгу «Генрік і мочалка» створено з чималою шаною до постаті національного поета. Надруковано книгу у Норвегії, що в кілька разів збільшує її вартість, – спокусившись самими тільки продажами, видавці скоріше вибрали б дешевші Польщу чи Латвію. Натомість вони, судячи з якості паперу, фарб і дивовижно оксамитової на дотик палітурки, значно більше опікувалися якістю.

Генрік Ібсен, Генрік і мочалка, Ошильд Іргенс, книжки про письменників, ким був генрік ібсен, зарубіжна література, літературний канон

Страшніне неподобство годі уявити!

Проілюструвала цю непересічну книжку Ошильд Ірґенс, відома за чорно-білим оформленням однієї з улюблених норвезьких книжок останніх років, «Тоні Ґліммердал» Марії Парр. Обкладинка «Генріка і мочалки» майже кричущо-жовта і миттєво виконує основну функцію – привертає увагу навіть на найстрокатішій полиці. Натомість решта кольорів усередині книги – природні й стишені, а папір, так само, як і палітурка, неймовірно приємний на дотик. Не згадані у тексті та недотичні до сюжету деталі, дрібні персонажі (як ось тут), що їх так люблять відшукувати читачі, теж завбачливо промальовані.

Генрік Ібсен, Генрік і мочалка, Ошильд Іргенс

Відшукування на кожному малюнку найдрібнішого і не згаданого у тексті персонажа ненав’язливо тренує увагу

Написала книгу Інґер-Марі Щольстадмір, критик і дослідниця Ібсенового доробку, яка могла б розповісти про драматурга академічно, але, натхненна студіюванням епістолярію, вирішила перетворити поета на людину. Уривок з листа Ібсена до нареченої Сюзанни, де національний скарб хвалиться чудовим новим подарунком, слугує своєрідним епіграфом до ось якої оповідки.

Одного сльотавого дня Генрік Ібсен повертається до своєї квартири у тодішній столиці Норвегії Крістіанії, де на нього чекають троє вірних домогосподинь. Бажаючи прийняти ванну перед сном, Ібсен зненацька усвідомлює, що загубив мочалку – шукати її доводиться всім. Опісля ванної на поета чекає вечеря з традиційних сухариків із джемом, причому, кількість джему суворо контролює фрекен Блер, а тоді – смугаста піжама і м’яке ліжечко.

Генрік Ібсен, Генрік і мочалка, Ошильд Іргенс

На диво, троє Ібсенових господинь не викликали хвилю обурених феміністичних зойків

Ставитися до такого зниження образу, втім, аж ніяк не приниження самого Ібсена, можна по-різному. Хай там що, а одним із його наслідків є миттєва симпатія до трохи дитинного, низенького і коміксового персонажа у якого навіть немає зіниць за шкельцями пенсне. Теоретично з неї можуть вирости інтерес і бажання відшукати на полиці запилюжений томик або, принаймні, заґуґлити маловідоме ім’я.

Другим, швидше, не-наслідком, є те, що, завдяки появі такого образу, для читачів книги і не тільки Ібсен уже ніколи не буде незрушно бронзовим пам’ятником на недосяжному п’єдесталі. (Хоча їх мені трапилося щонайменше два – перед будівлею Національного театру в Осло та у Шієні, рідному містечку Ібсена). «Генрік і мочалка» – антидот не від поваги, а від смушевого пієтету. Можна навіть стверджувати, що ця книга містить своєрідне, літературознавче, якщо хочете, відкриття: Генрік Ібсен був людиною, їв сухарі з джемом і, що найстрашніше, мусив митися.

Генрік Ібсен, Генрік і мочалка, Ошильд Іргенс

Аби відчитати цю ілюстрацію, малий або дорослий реципієнт «Генріка і мочалки» вже має знати трохи більше про головного героя, ніж міститься у книзі

Одна з норвезьких рецензій на книгу висловлює надію, що незабаром з’явиться суголосна інтерпретація іншого члена канону, Кнута Гамсуна. А «Букмоль», посилаючи сигнали ген у космос, мріє незабаром узятися за рецензію, яка починатиметься десь так:

«Ось Тарас Шевченко, класик української літератури…»

Inger Marie Kjølstadmyr, Åshild Irgens Henrik og badesvampen. – Aschehoug, 2011. — ISBN 978-82-03-25394-2

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк

авторка, редакторка сайту Букмоль