Веселі картинки про невеселе: 4 комікси про війну

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман, фашизм

А, власне, про що комікс? Це новітня міфологія про супергероїв? Пригодницькі перипетії? Чи, може, він просто описує кумедні ситуації, які стаються з героями? У багатьох головах нечитачів і навіть читачів склалося враження, ніби мальовані історії покликані лише розважати та смішити. Та насправді цей жанр приховує в собі безліч граней та несподіванок. Низка графічних романів (і навіть супергеройський комікс) розповідають про все на світі: про проблеми в сім’ї, про нетерпимість, про боротьбу за права, про геноцид, і зокрема про війну.

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман, фашизм

«Маус», Арт Шпігельман

Є люди, які кажуть, що комікс – не література. Не література, не література й крапка! Та все ж 1992 року цей графічний роман Арта Шпігельмана «Маус» був відзначений Пулітцерівською премією, яка все-таки літературна.
У творі йдеться про американську сучасність. Молодий коміксист єврейського походження Арт Шпігельман працює над книгою про Голокост. Його батько Владек лишився живим після тих подій та ділиться власною історією переживання катастрофи (краще б сказати, «котострофи») ХХ ст. Друга світова війна застала його з дружиною у Польщі й струсонула переслідуванням євреїв та перебуванням у Аушвіці.

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман, фашизм

Коли роман вийшов, а це було у 1980 році, він був поза мейнстрімом – тема Голокосту ще не була настільки проговореною. Проте й сьогодні цей твір є винятковим, по-перше, через коміксову форму. По-друге, багато важить алегоричне зображення героїв: миші є уособленням євреїв, коти – німців, жаби – французів, собаки – американців, свині – поляків. Ця завуальованість сміливіше й інтенсивніше відобразила всю безнадійність і жах ситуації. Читач занурюється не лише в історію Владека, а й у переживання автора, який має не просто вислухати історію, а й переповісти її. Не останню роль тут відіграло питання расизму, адже батько Арта, попри свою належність до гнобленого народу, проявляє нетерпимість до расово інакших людей. І саме це є тим гачком, який висмикує проблему з води та дає змогу поглянути на неї з усіх боків.

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман

«Палестина», Джо Сакко

Воєнні дії на Близькому Сході дивна річ – вони ніби є, але масова культура про них замало говорить. І тут на допомогу приходить комікс-журналістика, яка з легкої руки мальтійського американця Джо Сакко та його «важкої» «Палестини» стала окремим явищем мальованих історій.

У «Палестині» Сакко гостро персоналізує кожного оповідача, дає йому голос, що хоч і лунає до нас зі сторінок, але змушує подумати як і про державне, так і про людське.

Власне, тут маємо справу з репортажем, який фіксує перебування автора на Окупованих Територіях (західний берег Йордану та Сектор Гази) впродовж зими 1991-1992 років. На той час був прийнятий «мирний процес», проте він не послабив ізраїльського натиску на Палестину. Пізніше, у своїй передмові 2015 року, автор підкреслить, що від часу створення графічного роману нічого не змінилося, ба навіть навпаки – палестинці втратили віру на здобуття автономії.

Цей графічний роман порушує глобальну, але незручну для обговорення на широкий загал, а відтак не надто популярну тему. Навіть Сакко говорить, що до своєї експедиції до гарячих точок він безліч разів бачив у новинах зруйновані будинки палестинців, їхні зламані тіла та життя, проте він не міг пригадати ані імен, ані облич. У «Палестині» він гостро персоналізує кожного оповідача, дає йому голос, що хоч і лунає до нас зі сторінок, але змушує подумати як і про державне, так і про людське.

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман

«Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен

Супергеройський комікс апріорі про війну та протистояння. Поганці проти позитивних героїв, лиходії проти людства, Нелюди проти Людей Ікс, зомбі проти кіборгів, зелений Халк проти червоного Халка – комбінації можуть бути надзвичайно різними, непередбачуваними, цікавими та навіть абсурдними. Є протистояння менш значущі, а є просто-таки повороти ключа, які змінюють абсолютно все у супергероїчному мультивсесвіті. Одним із таких є «Громадянська війна» – лінійка із 7-ми номерів, яка виходила із 2006 по 2007 рік.

…хоча багато поціновувачів коміксів вважають Marvel «несерйозним» та «життєрадісним» видавництвом – ця серія має дуже глибоку основу та гіркі наслідки у наступних сюжетах.

Конфлікт розгортається між двома лідерами – Залізною Людиною та Капітаном Америкою. Перший виступає за державну реєстрацією людей із суперможливостями. Мовляв, такий захід буде лише на користь людству. Капітан Америка стає противником реєстрації, адже це призведе до рівних прав між суперзлочинцями й супергероями та до створення поліцейської держави. Кожен із героїв має прибічників, Кеп лишається поза законом, битви збирають неймовірну кількість супергероїв, які зливаються в епічній кольоровій та, по суті, ідеологічній битві. Й хоча багато поціновувачів коміксів вважають Marvel «несерйозним» та «життєрадісним» видавництвом – ця серія має дуже глибоку основу та гіркі наслідки у наступних сюжетах.

комікси про війну, графічні романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, «Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич, «Громадянська війна», Марк Міллар, Стівен Макнівен, «Палестина», Джо Сакко, «Маус», Арт Шпігельман, фашизм

«Діра», Сергій Захаров, Сергій Мазуркевич

Графіті-фігура із зображенням Ігоря Стрєлкова. Він підніс до скроні пістолет, заплющив очі. Поруч – мотиваційне «Just do it». Це одна з тих робіт арт-групи Сергія Захарова «Мурзілка», які прикрашали вулиці окупованого Донецька й стали відомими у всьому світі. Це одна із причин полону художника, що тривав півтора місяця. Про цей досвід можна було багато говорити, але слова не завжди здатні передати правильну, чітку та гнітючу картинку закритого простору, позбавлення свободи. Так народилася «Діра».

Для України цей графічний роман є важливим із кількох причин. По-перше, він не про козаків або інших національних супергероїв. По-друге, він неймовірно актуальний з точки зору ситуації, що склалася на Сході. По-третє, надихаючись «Маусом» Шпігельмана, Захаров зробив серйозний твір на основі реальних подій та пережитого досвіду. У цьому графічному романі ви не знайдете звичних баблів із діалогами. Тут більше важить зображення, а текст лише пояснює його і не відіграє роль цілісного елемента. До читача промовляють надривні штрихи, чорно-сіро-білі силуети, обличчя, які висловлюють цілий спектр емоцій від іронії до відчаю, від злості до віри у кращі часи.

…графічні романи про війну не схожі на сльозогінні сентиментальні історії. Вони більш глибокі й гіркі завдяки алегоріям, прямій мові, метафорам і можливості домислювати.

Як бачите, комікси не перетворюють серйозні, «дорослі» теми на балаган чи карнавал. Ба більше, візуальна частина акцентує нашу з вами увагу на деталях, на важливому. Та разом із тим графічні романи про війну не схожі на сльозогінні сентиментальні історії. Вони більш глибокі й гіркі завдяки алегоріям, прямій мові, метафорам і можливості домислювати. Комікс не відкриває всього за рахунок простору між кадрами, який читач заповнює власними рефлексіями та баченням, а отже, стає залученим і ближчим до ситуації.

Тетяна Калитенко
Тетяна Калитенко

літературознавиця, критикиня