Абетка ремесел і професій: назад у майбутнє

Абетка ремесел і професій, надія репета, мар'яна петрів, абетки, вірші для дітей, професії, ким я стану, ким стане ваша дитина, ремесла, видавництво старого лева,

Як велика шанувальниця різноманітних тематичних абеток, появі «Абетки ремесел і професій» Надії Репети я щиро зраділа. «Нарешті! Матимемо сучасну й красиву українську абетку про професії!» — подумала я й одразу побігла до книгарні. Але варто було лише проглянути книжку, як радість почала зникати. І що більше я її читала, то більше розчаровувалася.

Найбільшим і найочевиднішим недоліком книжки можна назвати відсутність концепції, як такої. Здавалося б, як у тематичної абетки може не бути концепції? Утім, навіть після неодноразово прочитання книжки, я й досі не зрозуміла, чого саме прагнула авторка: ознайомити дітей з ремеслами минулого чи розповісти про професії, одна з яких колись стане для читача або читачки «справою усього життя»?

Отож і виходить, що на сторінках однієї книжки в одному часі співіснують архаїчний аптекар і цілком сучасні журналісти.

На перший погляд, «Абетка ремесел і професій» і справді нагадує подорож у минуле. Бондар, ґонтар, золотар, годинникар, іконописець, їздовий, олійник, коваль, миловар, різбяр, стельмах, чоботар, шапкар, щіткар, ягідник — сьогодні в Україні навряд знайдуться вакансії на такі спеціальності, але дізнаватися про них сучасним дітям потрібно. До того ж на ілюстраціях Маряни Петрів ці ретро-професії виглядають привабливо й цікаво — дещо казково і зі своєрідним західноукраїнським шармом.

Абетка ремесел і професій, надія репета, мар'яна петрів, абетки, вірші для дітей, професії, ким я стану, ким стане ваша дитина, ремесла, видавництво старого лева,

На жаль, ні в анотації до книжки, ні у передмові, ні у самому тексті не зазначено, що в абетці мовиться про професії та ремесла минулого. На ілюстраціях час до часу трапляються сучасні винаходи, а у самих чотиривірах та поясненнях до кожної професії авторка активно використовує теперішній час. Отож і виходить, що на сторінках однієї книжки в одному часі співіснують архаїчний аптекар, який «виготовляє ліки з різних лікарських рослин, їхніх квітів, суцвіть, плодів, ягід, ансіння, бруньок і коренів» і цілком сучасні журналісти, які «працюють у газетах, журналах, в інтернет-виданнях, на радіо і телебаченні». 

Цілісності та концептуальності бракує і самій поезії. Звісно, ніхто не очікує на мудровану художню мову в дитячих віршиках, але це аж ніяк не означає, що вона має бути примітивною!

Фотограф діткам говорив:
«Магічний в мене об’єктив.
Не ворушіться — це ж не важко.
Увага! Вилітає пташка!»

Певно, ви вже здогадалися, що, як і образність, рима у віршах Надії Репети доволі прозаїчна. Мені одразу згадалися славнозвісне «Трактор в полі дир-дир-дир…» і золоті слова пса Родольфо з Йогансівської «Подорожі ученого доктора Леонардо…» : Як вам не сором римувати «очі» і «ночі»!

Абетка ремесел і професій, надія репета, мар'яна петрів, абетки, вірші для дітей, професії, ким я стану, ким стане ваша дитина, ремесла, видавництво старого лева,

Оскільки римування суміжне, між частинами деяких чотиривіршів зв’язок абсолютно відсутній: З гір жене вівчар отару / Із пасовища в кошару. / Песик — вірний помічник — / З вівцями дружити звик. Чому половина короткого чотиривірша про професію вівчаря присвячена песику? Чому такого важливого на цій сторінці песика немає на ілюстраціях? Чому дітям, які не знають, хто такий вівчар, не пояснюють, що таке «кошара»?

Незважаючи на те, що українська мова знає журналістів і журналісток, лялькарів і лялькарок, гончарів і гончарок, назви професій до кожної літери використано у чоловічому роді й лише на одній сторінці у вірші згадано не тільки ткача, але й ткалю.

Останнє, що хочу закинути авторці, але перше, на що звернула увагу, коли читала «Абетку ремесел і професій» — це банальна, але така отруйна ґендерна нерівність. Незважаючи на те, що українська мова знає журналістів і журналісток, лялькарів і лялькарок, гончарів і гончарок, назви професій до кожної літери використано у чоловічому роді й лише на одній сторінці у вірші згадано не тільки ткача, але й ткалю. Добре, що хоч на ілюстраціях Мар’яни Петрів з’являються жінки. Щоправда, невідповідність ілюстрацій тексту — коли на одній сторінці мовиться про вчителя/цукерника, а з іншої на читача дивиться вчителька/цукерниця — складно вважати принадою дитячої книжки.

…невідповідність ілюстрацій тексту — коли на одній сторінці мовиться про вчителя/цукерника, а з іншої на читача дивиться вчителька/цукерниця — складно вважати принадою дитячої книжки.

Попри усе зопалу тут написане, треба визнати, що поки «Абетка ремесел і професій» Надії Репети і Мар’яни Петрів є кращою з-поміж подібних українських абеток (зокрема абетки професій «Ким стати» Ніни Воскресенської, видавництво «Навчальна книга-Богдан», 2013). Хоч на фоні дотепної польської абетки «Ким я стану?» (Mój pierwszy alfabet Kim będę?) Кристофа Кєвбашинського (Krzysztof Kiełbasiński) (видавництво «Wilga», 2015), російської абетки професій Тетяни Коваль (Азбука профессий, «Клевер», 2015) або написоної півстоліття тому абетки «Рабочая азбука» Йосифа Бродського, перевиданої видавництвом «Акварель» з фантастичними ілюстраціями Ігоря Олєйнікова у 2013 році, українське видання істотно програє.

Зважаючи на усе це Букмоль оцінює «Абетку ремесел і професій» Надії Репети та Мар’яни Петрів у 3,5 молі


Надія Репета Абетка ремесел і професій / текст Репета Надія ; ілюстрації: Петрів Мар’яна. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. — 72 с.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль