Видати не можна чекати: книжки, яких не вистачає в Україні
Однією з важливих минулорічних перемог у світі дитячої та підліткової літератури стала велика кількість перекладених і виданих шедеврів з різних куточків світу. Так, саме у 2016 році українською «заговорили» сучасні класики на кшталт Ніла Ґеймана, Енн Файн та Джулії Дональдсон. Почали з’являтися переклади «свіженьких» бестселерів, зокрема популярних книжок від Р. Дж. Паласіо, Анни Хьоґлунд, Рейнбоу Ровелл, Сари Андерсен і Джея Ашера, а наймолодші читачі нарешті отримали змогу читати й розглядати такі прекрасні книжки Ротраут Сюзанни Бернер та Ерве Тюлле.
Певно, що на досягнутому наші видавці зупинятися не планують (принаймні, про це свідчать їхні плани на 2017 рік). І, хоча нашої допомоги ніхто не просив, редакція Букмолі уклала список книжок, яких, на нашу надзвичайно суб’єктивну літературознавчу думку, страшенно не вистачає українським дітям та підліткам.
_______
Ліза Гречанюк
Оповідки далекого передмістя, Шон Тан
“Tales from Outer Suburbia”, Shaun Tan
Поєднання майстерної оповіді з “магічним реалізмом”, якого часом бракує поміж засилля казковості та водночас сухого “проблемного” реалізму.
Малий, Стіна Вірсен
“Liten”, Stina Wirsén
Психологічно та естетично неперевершена історія про те, як це бути маленьким і скривдженим у великому світі.
Дірка, Ойвінд Торсетер
“Hullet”, Øyvind Torseter
Бо книжка – це не книжка, якщо ви розумієте, що я маю на увазі; принаймні не лише книжка, і спроможна на значно більше, ніж звичайна нудна обкладинка та корінці.
Смертні машини, Філіп Рів
“Mortal Engines”, Philip Reeve
Стімпанк, дистопія та психологізм – чи існує досконаліше поєднання?
Як писати книги, Стівен Кінґ*
“On Writing: A Memoir of the Craft”, Stephen King
Пасує тим, хто любить Кінґа, а для тих, хто ще й сам/а пише, практичні поради й дотепний стиль оповіді, принесуть особливу насолоду.
Цацикі, Моні Нільссон
“Tsatsiki”, Moni Nilsson
Бо “мама-папа-я” – геть не єдиний можливий формат родини, про що часом забуває підліткова література, а також тому, що ніхто не зображає проблемні та “проблемні” родинні стосунки переконливіше за Нільссон.
Міра Київська
День, коли мама Оке все забула, Пія Лінденбаум
“När Åkes mamma glömde bort”, Pija Lindenbaum
Бо зрідка всі мами можуть перетворюватися на драконих та динозаврих, дихати полум’ям, гарчати й забувати про свої “обов’язки” – і це нормально, і це може бути весело, а не сумно та страшно.
Злий чоловік, Ґру Дале і Свейн Ніхюс
“Sinna Mann”, Gro Dahle, Svein Nyhus
Дуже тривожна книжка-картинка про домашнє насилля від одного з найкращих творчих тандемів сучасності, яка одразу ж зачаровує вишуканим і надзвичайно потужним емоційним візуальним наративом.
На щастя, молоко, Ніл Ґейман
“Fortunately the Milk”, Neil Gaiman
Хтось любить Ґеймана за фантастичне, я – за почуття гумору, а повість “На щастя молоко” – це чи не найдотепніша, найсмішна й найіронічна його історія про сторітелінг.
Персеполіс, Маржан Сатрапі
“The Complete Persepolis”, Marjane Satrapi
Проникливий, глибокий та іронічний графічний роман абсолютно про все – про бунт, дорослішання, війну, (по)розуміння, добро, зло, жорстокість та мудрість, яка допомагає прожити життя й вижити у цьому світі.
Як я тепер живу, Меґ Рософф
“How I Live Now”, Meg Rosoff
Жорстокий, сумний і водночас дуже ніжний постапокаліптичний підлітковий роман про кохання та (знову!) війну.
Просто діти, Патті Сміт
“Just Kids”, Patti Smith
Бо в українській літературі страшенно не вистачає панк-року, а автобіографія Патті Сміт є напрочуд красивою історією бунту, становлення, дорослішання й самопізнання.
Ірина Комаренець
Пан Тигр дичавіє, Пітер Брауна
“Mr. Tiger Goes Wild”, Peter Brown
Бо це моя улюблена книжка для читання вголос — дотепна, глибока та безмежно красива.
Диктатор, Ульф Старк
“Diktatorn”, Ulf Stark, Linda Bondestam
Найцінніший для мене меседж цієї історії про те, що насилля ніколи не породжує любові, дружби чи інших приязних почуттів. Але він один із безлічі.
Червоне дерево, Шон Тан
“The Red Tree”, Shaun Tan
Люблю сумні та страшні дитячі книжки.
Субмарина, Джо Данторн
“Submarine”, Joe Dunthorne
Це не зовсім підліткова книжка, але мене приваблює її витончена, трохи похмура іронія та приземлений, інакше кажучи, життєвий сюжет.
Сендмен, Ніл Ґейман
“The Sandman”, Neil Gaiman
Бо класика.
Нічні птахи, Турмуд Хауген
“Nattfuglene”, Tormod Haugen
Нам потрібно більше, більше — ще більше! — похмурих книжок для дітей. Як, наприклад, ця повість про найглибші людські страхи, яка й дорослим добре зайде.
Сподіваємося, що вже зовсім скоро ці напрочуд естетичні (так-так, у виборі книжок ми, як завжди, зважаємо на естетичну вартість дитячої літератури і не ставимося до неї як до одного із засобів виховання) та вишукані книжки будуть видані в Україні.
* Як стало відомо, видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» вже готує український переклад книжки Стівена Кінґа “On Writing: A Memoir of the Craft”.
Букмоль
літературний проект для дітей та їхніх батьків
