«Дочка Чарівниць»: казка для дорослих дітей

Усі жінки відьми, книжки про сильних героїнь, активні персонажки, що читати підліткам, казки про відьм, фентезі, Невермур, Петронелла, Дівчинка випила місяць, Дочка Чарівниць, Дорота Тераковська, підліткова література, фантастика, чари та магія, книжки для підлітків, чарівний світ, казки, дорослі казки

Нещодавно у серії «Дивовижні світи» «Видавництва Старого Лева» вийшла новинка – «Дочка Чарівниць» польської письменниці Дороти Тераковської. Усі книжки цієї серії – про магію, інші світи, чудеса. Вони переносять читача в інший світ, а їхні герої стають нашими найкращими друзями. Серед моїх улюблених – «Мандрівний замок Хаула» Діани Він Джонс, «Нескінченна історія» Міхаеля Енде та «Подорож туди, де сніг» Марини Рибалко.

Я дуже люблю читати про магію, чари, мандри в часі. «Дочка Чарівниць» – саме така книжка, тож мені було цікаво її читати. Я відчуваю величезну повагу до її авторки. Чому? Поясню. Більшість сучасних книжок для підлітків складається з таких елементів: дружба, романтичні стосунки, пригоди. Причому події розвиваються досить динамічно. У «Дочці Чарівниць» немає майже нічого зі згаданого, а книжка все одно цікава і «тримає». Є трохи пригод, але немає сюрпризів чи несподіваних поворотів сюжету. Бачимо зародження дружби, але вже ближче до кінця, і їй присвячено не так багато сторінок.

Що мені сподобалося, так це те, що аж до самого фіналу головна героїня лишається недосконалою. Зазвичай автори ще з перших сторінок підкреслюють сильні сторони свого персонажа, а про недоліки й вади читачі дізнаються значно пізніше. У «Дочці Чарівниць» читач із самого початку бачить неідеальну героїню.

Не буду переказувати сюжет, скажу лише кілька слів: століття минули в очікуванні спадкоємця давнього королівського роду. Звісно, що хлопця. Та, коли настав час, виявилося, що це дівчинка. Чарівниці здивовані, але згодом до них приходить розуміння, що так і має бути. Майже вся книжка присвячена приготуванням дівчини до Долі. Але кінець оповіді мене дещо розчарував. Дівчину стільки готували до важливого моменту в її житті й житті всієї країни, а та довгоочікувана подія займає всього лише розділ. Остання частина книжки – такий собі епілог – також лишила присмак розчарування. Там ніби й описані події, які відбудуться згодом, але мені не вистачило деталей.

А от що було незвично, так це те, що читач міг зазирнути у палац ворога, Урґха. Нерідко трапляється, що автори ведуть розповідь у кількох площинах, але мало хто показує, що відбувається у таборі ворога. У цьому – особливість твору Тераковської, і мені було цікаво спостерігати за тим, що робить підлий слуга та його король.
Рід Урґхів сильний, але (вибачте на слові) тупий. Їхні люди вміють завойовувати, але не вміють будувати, не вміють творити. І тому вони бояться своїх рабів, бояться Пісні Єдиної. Тому в них немає шансів утримати владу.

«Дочку Чарівниць» варто прочитати не тому, що це книжка про магію. І навіть не тому, що вона нагадує нам про вічні цінності. Хоча так, її варто прочитати вже за це. Та мені здається, що в цій історії заховано ще три важливі речі.

По-перше, дівчина з хлопцем можуть дружити. Просто дружити, без жодних романтичних стосунків. Як на мене, це важливий меседж для підлітків. Якщо дівчині й хлопцеві цікаво разом, це не обов’язково означає, що вони закохані, вони просто можуть бути друзями.
По-друге, життя, сповнене чарами, пригодами та ризиком не таке радісне, як нам уявляється (часом же хочеться, щоби життя кардинально змінилося за допомогою магії). Важко бути іншим, бути обдарованим, бути обраним. Коли в тебе така доля, ти мусиш іти до неї сам.
По-третє, надія не залежить від матеріальних речей. Люди Великого Королівства були рабами; вони голодували; їх шмагали батогами, але вони не втрачали надії – співали ночами Пісню і вірили, що колись знову будуть вільними.

Не варто боятися обсягу книжки, якщо ви хочете прочитати гарну дорослу казку, сповнену доброти і надії, яка нагадує нам, як це – бути людиною.


Дорота Тераковська Дочка Чарівниць / текст Дороти Тераковської / [переклад з польської Дзвінки Матіяш]. – Львів: «Видавництво Старого Лева», 2016. – 424 с.

Марія Ясіновська
Марія Ясіновська

авторка рубрики Teen Review