Бути кроликом: екзистенційна класика від Анни Хьоґлунд

Om detta talar man endast med kaniner, Anna Höglund, bookreview, про це говорять тільки з кроликами, екзистенціалізм, піділткова проза, філософська проза, що читати підліткам, чутливість, психологічна проза, емоційність піділтків, перехідний вік, проблеми підлітків, дорослішання, Анна Хьоґлунд, скандинавський дитліт, шведські письменники, картинки Анни Хьоґлунд

…з точки зору інтелекту я можу сказати, що абсурд не у людині (якщо подібна метафора взагалі має сенс) і не у світі, але в їхній спільній присутності.
Камю, «Міф про Сізіфа»

Якщо з творчістю відомої шведської ілюстраторки та авторки дитячих і підліткових книжок Анни Хьоґлунд ви вже знайомі, тоді навряд очікуватимете від книжки «Про це говорять лише з кроликами», український переклад якої от-от з’явиться у київському «Видавництві», чогось звичного й банального. І не дарма, адже як і «Бути мною», ця невеличка підліткова книжка вирізняється навіть на фоні шведського дитліту, який у порівнянні з нашим є якщо не революційним, то вже точно куди прогресивнішим.

І коли я говорю вирізняється, то маю на увазі як стиль, поетику, тематику та певний набір проблем, що їх авторка бере до уваги, так і малюнки, завдяки яким читання цієї книжки нагадує справжній похід до картинної галереї, кожен експонат якої є самостійним та самодостатнім і водночас поєднаним із рештою певним сюжетом. Цим сюжетом, власне, і є сповідь головного героя — кролика, який «прийшов у цей світ одного весняного дня тринадцять років тому і майже одразу пошкодував про це».

Він занадто ніжний, він надміру чутливий, він не належить нашому світу, він просто не такий.

Не миленький Кролик Пітер Беатріс Поттер, не загадковий Кролик-провідник Льюїса Керрола і навіть не хитрий трикстер Джоеля Гарріса, а відчужений та самотній екзистенційний герой, який цілком гармонійно виглядав би у текстах Сартра або Камю, — саме таким перед нами постає герой цієї підліткової книжки Анни Хьоґлунд. Чому саме кролик? Відповідь на це запитання, здається, є цілком очевидною. Він занадто ніжний, він надміру чутливий, він не належить нашому світу, він просто не такий. І цю його інакшість чудово підкреслює те, що майже всі навколо (разом із рідними батьками) є абсолютно звичайними людьми. Майже, бо Хьоґлунд не залишає свого героя самотнім аутсайдером — у кролика є кролик-дідусь і є «інші кролі», але про них трохи згодом.

Om detta talar man endast med kaniner, Anna Höglund, bookreview, про це говорять тільки з кроликами, екзистенціалізм, піділткова проза, філософська проза, що читати підліткам, чутливість, психологічна проза, емоційність піділтків, перехідний вік, проблеми підлітків, дорослішання, Анна Хьоґлунд, скандинавський дитліт, шведські письменники, картинки Анни Хьоґлунд

Якщо говорити про динаміку, то вся вона лише на рівні читацьких емоцій та вражень  від побаченого-прочитаного, позаяк сюжет розповіді розгортається доволі кволо — тут на позір майже нічого не відбувається і нічого не змінюється. Герой просто міркує про свої стосунки зі світом та з самим собою, про чутливість і жорстокість, про амбівалентність, про пошуки сенсів та екзистенційну пустку, від якої неможливо сховатися чи втекти, але можна прийняти. Відчуття безвихідності та приреченості підсилюють похмурі, тьмяні кольори малюнків Хьоґлунд, на яких кролик здебільшого є всього-на-всього білуватою плямою у яскравих (якщо тут можна говорити про яскравість) червоних кедах.

…у цьому абсурдному, жорстокому і шаленому світі можна не тільки вижити, але й прожити довге та потенційно щасливе життя.

І тут саме час розповісти про геть не звичні для дитячих чи підліткових книжок ілюстрації трошки детальніше. Виконані у тому ж стилі, що й малюнки до книги «Бути мною», вони чимось нагадують картини Гнилицького і, вкотре наголошуюючи на тому, що в житті все «жахливо, але водночас і прекрасно», показують нам існування на межі абстрактного та реального, красивого та огидного. Таким чином, завдяки візуальному наративу, в центрі уваги опиняється не стільки герой, скільки саме буття у світі — його абсурдність та певна ілюзорність.

Om detta talar man endast med kaniner, Anna Höglund, bookreview, про це говорять тільки з кроликами, екзистенціалізм, піділткова проза, філософська проза, що читати підліткам, чутливість, психологічна проза, емоційність піділтків, перехідний вік, проблеми підлітків, дорослішання, Анна Хьоґлунд, скандинавський дитліт, шведські письменники, картинки Анни Хьоґлунд

Композиційно ілюстрації та текст у книжці існують переважно порізно — як кролик і його віддзеркалення. Але є три розгортки, які дозволяють візуальному та вербальному зустрітися. Можливо, випадково, а, можливо, так і було задумано, адже усі три моменти цієї єдності можна назвати одними з найважливіших у всій історії. Особливо ж — останній зі «злиттям з усім сущим». Адже, як і годиться, Хьоґлунд не залишає свого кролика розбитим самотнім страдником. Разом із головним героєм читач долає шлях від гнітючого суму, розпачу та граничної абсурдності — до відчуття справжньої єдності зі світом. Бо врешті-решт фінал книжки є цілком оптимістичним: у цьому абсурдному, жорстокому і шаленому світі можна не тільки вижити, але й прожити довге та потенційно щасливе життя. Бо фінал книжки «Про це говорять лише з кроликами», як і фінал повісті «Бути мною», — це радісний момент віднайдення гармонії зі світом природи.

Відчуття єдності —
 можливо, це щось, що потрібно знайти в самому собі.

Загалом, більше про цю книжку мені сказати нічого. Її потрібно читати. Її потрібно розглядати. Аналізувати вербальний та візуальний текст, відшукувати смисли, інтерпретувати, декодувати та розплутування різноманітних загадок-алюзій, яких у книжці дійсно чимало, глибоко занурюватися у власне Я, рефлексувати, буквально проживати книгу та, головне, насолоджуватися нею. Єдине, що, певно, таки вимагає пояснення та хвилює усіх, хто дочитав цей текст до кінця — для кого ця книжка? Втім, відповідь на нього Анна Хьоґлунд залишила у присвяті — «С. і решті кроликів».


Анна Хьоґлунд Про це говорять лише з кроликами / переклад зі шведської Юлії Юрчук. — Київ: Видавництво, 2017.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль