
Головні герої дитліту часто доволі романтичні за своєю суттю. Обтяжені суспільними нормами й вічними заборонами, вони, як справжні ентузіасти, здатні бачити те, чого не помічають дорослі (чим не філістери?): чаклунів і чаклунок на вулицях міст, бабаїв під ліжками, монстрів у комірчинах і фантастичні світи у шафах, кролячих нірках та інших найнесподіваніших місцях. Для Тіммі — головного героя книжки-картинки «Застіння» (Bakomvärlden) Ліни Блікст — такою місциною стала стіна його власної кімнати, з якої одного вечора починають лунати дивні звуки: «Хтось дряпався, тріщав, стукотів і тупотів. Хтось хмикав, фиркав і фиркотів. Тім зазирнув у маленьку дірочку у стіні, яку раніше ніколи не помічав. Було так темно, що годі було щось роздивитися, але він почув, як хтось бряжчав і шумів».

Дехто з вас, можливо, здогадався, що нашу увагу книжка-картинка «Застіння» привернула, перш за все, через свою схожість із книжкою Ніла Ґеймана та Дейва Маккіна «Вовки у стінах» (2003). І Люсі — головна героїня оповідання Ніла Ґеймана, і Тіммі опиняються у складній ситуації й стають заручниками своєї здатності бачити те, чого не помічають інші. Обидва дізнаються, що у стінах їхніх домівок (а саме вдома кожна дитина повинна відчувати себе найзахищеніше і найзатишніше) існує потенційна загроза — вовки в історії Люсі та ведмедеподібні істоти в розповіді про Тіммі. Обидва живуть разом з батьками, для яких їхні розповіді про моторошний світ за стіною видаються несерйозними дитячими фантазіями. Для обох єдиним, з ким можна поділитися своїми переживаннями, стає іграшка.

«Що ти маєш на увазі?»
«Стіна у моїй кімнаті, біля якої стоїть письмовий стіл».
«[По той бік неї ] Пральна кімната. Невже ти не знаєш?»
«Знаю, але я мав на увазі за стіною. Що там?»
«За стіною… там немає нічого. А тепер дай мені спокій, будь ласка».
Поза тим, між історіями Ніла Ґеймана та Ліни Блікст є істотна різниця. Якщо у «Вовках у стінах» автор не залишає Люсі один на один з вовками й змушує дорослих таки повірити дочці (однієї ночі вовки вриваються до їхнього будинку й змушують родину переховуватися у саду) й разом з нею повстати проти непроханих гостей, то головному герою книжки шведської дитячої письменниці й ілюстраторки Ліни Блікст доводиться пізнавати світ Застіння у компанії одного лише іграшкового кота Щурика, самостійно приборкувати власні страхи й сподіватися, що «по той бік знайдеться хтось, хто йому допоможе».

Тунель був вузький, темний і страшний.
Але Тіммі не хотів жити поряд із діркою у стіні, яка вела у невідь-куди.
У книжці-картинці «Застіння» паралельно розгортаються дві сюжетні лінії. Одна зосереджується навколо теми пізнання й розповідає про подорож Тіммі до Застіння, про втрату і порятунок друга — іграшкового кота Щурика. Інша розкриває проблему стосунків між дитиною та батьками й досліджує проблему дитячої самотності. При цьому, спільною для обох темою стає дитячий страх, справжня причина якого, переконує історія Тіммі, криється аж ніяк не у фантастичному. Адже, як би лячно не було «по той бік стіни», для Тіммі (як і для Кораліни з однойменної повісті Ніла Ґеймана, для Макса з культової книжки-картинки Моріса Сендака «Де живуть диковиська» та для багатьох інших героїв сучасної класики дитліту) значно страшнішою є відсутність підтримки батьків — тих, хто любить тебе понад усе на світі.

За вечерею Тіммі розповів про свою пригоду.
— Я знайшов світ за моєю кімнатою, за стіною, — сказав він.
— Ага, — відповіла мама. — Як цікаво.
— Мммм, — сказав тато.
Сповна відчути усю історію про подорож до Застіння на собі дозволяють ілюстрації Ліни Блікст. Сіро-коричена гамма, велика кількість різких чорних ліній, неохайність й похмурість акварельно-пастельних малюнків вже з перших сторінок книжки задають читачеві відповідний настрій й емоції. Лаконічний і стриманий візуальний наратив не лише у кольорах, але й у деталях, кожна з яких, надзвичайно продумана й відіграє важливу роль у розповіді. Так, саме завдяки незначним, на перший погляд, дрібничкам можна зробити чимало висновків про життя Тіммі, про його маму, тата (якого більше хвилює іграшкова залізниця, ніж власна дитина) і про те, чому таємничий світ Застіння виникає одного дня виникає у кімнаті хлопчика.

З будинку вийшов старий, тримаючи банки, повні липкого варива. Він поставив їх на землю і завмер, вдивляючись у темряву. За мить Тіммі почув кроки і тупотіння й стукотіння, яке він уже чув раніше. Кілька істот, схожих на ведмедів, притупотіли до будинку і забрали банки.
Найбільш промовистою деталлю ілюстрацій стають погляди і, власне, очі персонажів: великі, ніби перелякані і здивовані водночас, у Тіммі та його іграшкового кота Щурика, втомлені й незацікавлені у мами і тата, страшні та порожні у ведмедеподібних істот й мудрі та добрі у загадкового дідуся із Застіння.

Удома було спокійно і тихо. Тіммі малював аж коли двері до його кімнати відчинилися.
— От бачиш, Щурик таки не загубився, — сказала мама.
— Якби лиш вона знала, — сказав Тіммі Щурикові.
І далі собі малював.
Не складно здогадатися, що «Застіння» — це досить сумна історія, яка збуджує уяву і змушує дитину-читача зіткнутися віч-на-віч зі своїми найбільшими страхами. Можливо, значно кориснішою книжка-картинка «Застіння» буде не для дітей, а для дорослих, оскільки закінчується книжка тим, з чого й починається, а єдине, що справді змінюється, так це читач. У фіналі історії починаєш розуміти, яким би жахаючим не був світ, діти знаходитимуть у собі мужність пізнавати його. І, якщо батьки їм у цьому не допомагатимуть, то вони змушені будуть шукати когось іншого. Когось, хто повірить в існування Застіння, хто зможе приборкати страшних ведмедеподіних істот і допоможе врятувати Щурика.
Утім, як і багато інших книжок про подорожі до таємничих і страшних світів, читати «Застіння» цікаво й захопливо навіть наймолодшим читачам, тому від «Букмолі» книга отримує 5 мольок
Lina Blixt Bakomvärlden — Kabusa Böcker, 2010. — ISBN: 9789173551328
TAGS: five, Ніл Ґейман, пізнання, самотність, страх, фантастика, шведська література
Прокоментувати...
Залиште коментар першим!