«Я та Ніщо» Кітті Кроутер

книжки про смерть, дитяча література про смерть, травма, дражнилка, книжки-картинки, Jag och Ingeting, Kitty Crowther, Moi et rien, ALMA, Astrid Lindgrens Memorial Award

Блакитні квіти не-забування, сад, смерть і Ніщо – книжка-картинка Кітті Кроутер, просочена цими символами і темами, є чудовим доказом переконання Дж. Р. Р. Толкієна, що писати винятково «для дітей» неможливо. Натомість можливо та важливо писати про те, що непокоїть, страхає й існує у життях тисяч читачів незалежно від їхнього віку чи життєвого досвіду.

«Я та Ніщо» розповідає історію Ліли, яка переживає смерть мами: дорослі, навіть Лілин батько, і самі розгублені та не можуть зарадити втраті, не кажучи про те, щоб допомогти дівчинці. Тож Лілі лишається давати собі раду самотужки – щоправда, за допомоги Ніщо, яке, замість мами чи й ні, тепер завжди з нею.

Лише навчившись бути друзями з Нічим і перетворювати Ніщо на Щось, насінини на квіти, Ліла здатна впоратися з пусткою, яку лишила по собі втрата найближчої людини. І лише тоді вона готова отримати один з найважливіших дарунків у житті, маленьку коробочку, – цю останню сторінку книжки авторка лишає на повний розсуд й інтерпретацію читача.

Кітті Кроутер (Kitty Crowther) здобула Меморіальну премію Астрід Ліндґрен 2010 зокрема за «проникливе співпереживання тим, хто у біді, і зображення того, як слабкість можна перетворити на міць». Саме про це оповідає «Я та Ніщо» (Moi et rien): ми не знаємо, чому померла Лілина мати, та яким було життя дівчинки до втрати, та це й не має значення. Натомість ми бачимо її зростання разом із блакитними квітами – її шлях до перетворення нічого на щось, травми – на силу.


Kitty Crowther “Jag och Ingeting”, översättning från franska av [переклад з французької] Gun-Britt Sundström, Berghs Förlag AB, 2014

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк

авторка, редакторка сайту Букмоль