«Червоний капелюшок» Лін і Девіда Робертсів

червоний капелюшок, крос-дресінг, перевдягання, червона шапочка, казки, Перро, Лихий Вовк, Little Red, Lynn Roberts, David Roberts

Чи любите ви «Червону шапочку»? А перечитувати її, доки вивчите напам’ять? Чи, може, казочка про милу Червону шапочку здається вам занадто жорстокою щодо іншого її персонажа, Лихого і Сірого? Якщо ви подужали всі ці питання, цілком може бути, що книжка Лін і Девіда Робертсів «Червоний капелюшок» — саме для вас.

У ній хлопчик на ім’я Томас, якого всі чомусь називають Червоним капелюшком, вирушає у небезпечну путь, аби віднести любій бабуні кошик зі смаколиками й імбирним пивом. Тоді — Вовк, бабуня, «Бабусю, а які ж у вас зуби великі!» — ви, певно, знаєте цю історію. Ось лише мисливця у книжці Робертсів немає так само, як і сокири чи діставання будь-кого з чиїхось інших нутрощів: наковтавшись імбирного пива, Вовк відригує бабуню й усі живуть собі далі довго і щасливо.

«Червоний капелюшок» не руйнує центральних казкових стереотипів: герой знову рятує себе самотужки з ситуації, де героїні неодмінно знадобилася б допомога. Дехто може додати, що «дезінфікація» старої доброї класики, заміна занадто жорстоких епізодів на менше зло, популяризоване фільмами і мультфільмами, на догоду політкоректній публіці — це ще більше зло.

У будь-якому разі читати казку з перевдяганням (крос-дресінґом) головного героя/-їні, трохи зміненими поворотами сюжету й новими деталями — суцільна насолода. Упізнавання і невпізнавання, накладання різноманітних текстів і контекстів — розкіш постмодерної дитячої літератури, чиїм зразком є ця дотепна книжка-картинка, що недарма потрапила до короткого списку номінантів на медаль Кейт Ґріневей у 2006 році.

Lynn Roberts, David Roberts, «Little Red: A Frizzingly Good Yarn», Pavilion Children’s Books, 2007.

Букмоль
Букмоль

"тебе з'їмо ми вмить" ©