Чи існують нудні теми для дитячої книжки? Букмоль продовжує серію дражнилок, де показує книжки для найменших про найбуденніші речі та досвіди. Прання, застуда, чищення зубів — чи може це дорівнятися до піратських пригод, двобоїв із драконами чи космічних мандрів? Вирішуйте самі та розкажіть нам.
«Ґунна збирається йти додому. Ходімо, Ґунно».
«Зажди трохи…»
«Ґунна йде додому», яку написали сестри Анніка та Марія Нільссон Торе, — книжка, де з традиційної точки зору нічого не відбувається. Звичайна дівчинка Ґунна, як і героїня іншої шведської дощової книжки, не робить нічого надзвичайного — просто йде пішки додому, стрибає та плюскотить у калюжах і наскрізь промокає.
«Зажди!»
«Тепер ходімо додому!»
Та саме у цьому — привабливість короткої книжки-без-захопливого-сюжету. По-перше, чи не кожен читач або читачка може асоціювати себе з героїнею, а, якщо вони ще не мали схожого досвіду, то зможуть випробувати купання у калюжах наступного ж дощового дня. По-друге, саме Ґунна, її відчуття та емоції, — у центрі цієї історії та ілюстрацій до неї, адже ми лише частково бачимо другого персонажа книжки, чи-то Ґунниного тата, чи-то маму, чи-то старшого брата.
«Ґунна» — лише одна з серії книжок для читачів «0-3», які видали сестри Торе. Решта розповідають про такі ж «нудні» пригоди інших «звичайних» малюків: Самі, який спить, Віру, що прокидається, голодного Хілле та інших.
Annika Thore, Maria Nilsson Thore, «Gunna går hem», Bonnier Carlsen Bokförlag, 2013.
Прокоментувати...
Залиште коментар першим!