Docudays UA: команда фестивалю про новий формат і програму

Карантин може зіпсувати всі плани, але Docudays UA йому не здолати: фестиваль документального кіно про права людини відбудеться і проходитиме прямо у вас вдома. З 24 квітня до 10 травня включно у вас буде можливість подивитися 70 документальних фільмів на платформі DOCU/SPACE, а на сайті, ютуб-каналі та офіційній фейсбук-сторінці Docudays UA відбудуться 45 онлайн-подій. Це дискусії, розмови, майстер-класи, зустрічі,  Жива бібліотека та DOCU/Табір. І все це безкоштовно, потрібно лише зареєструватися на платформі і фестиваль документального кіно — у вас вдома!
Щоб детальніше ознайомити наших читачів з особливостями цьогорічного фестивалю і його програмами, ми поспілкувалися з учасницями фестивальної команди.

Світлана Смаль, виконавча директорка фестивалю Docudays UA, розповіла нам про концепцію, цьогорічну тему і візуал фестивалю.

— Вперше за 17 років Docudays UA відбудеться в онлайн форматі й стане першим в Україні онлайн-кінофестивалем. Фільми будуть безкоштовними та доступними для всіх на онлайн платформі з документалістики DOCU/SPACЕ.  В онлайн форматі ми також дбаємо про інклюзивність фестивалю. Усі іноземні фільми просубтитровані описовими субтитрами для людей з порушеннями слуху, стріми із правозахисної програми RIGHS NOW! пройдуть з перекладом на жестову мову, також ми підготували три фільми з аудіодискрипцією для незрячих людей.
17-тий Docudays UA присвячений темі дорослішання. Під час підготовки фестивалю ми намагалися зрозуміти: що таке дорослішання: це вік, досвід чи щось інше? Як зрозуміти, виміряти дорослість? Однозначних відповідей ми не отримали, але пройшли дуже цікавий шлях, формуючи усі програми фестивалю під кутом дорослішання.
Та на фестивалі ми будемо говорити про дорослішання не лише в особистому контексті, а й у контексті політики держави. У 2019 році виповнилося двадцять років від прийняття Конвенції про права дитини. Цим міжнародним договором Об’єднані Нації домовились про посилення правоспроможності дітей. І ми хочемо зрозуміти, як це відбувається в нашій країні. В Україні ми продовжуємо лише охороняти дитинство й мало приділяємо уваги правам дитини. У контексті державної політики ми й пропонуємо розібратись у правах дітей i в тому, як може звучати голос молодi в обговоренні суспільних питань.
Образ цьогорічного Docudays UA — жувальна гумка. Здається, що за її надутою бульбашкою можна на якийсь час сховатися від негараздів і невпевненості. Її надувають протестуючи або на підтримку. Що ми знаємо про тих, хто її надуває? Які точки дотику маємо разом із сучасними підлітками? Чому можемо в них навчитися? На ці питання ми й спробуємо отримати відповіді під час Docudays UA.

Вікторія Лещенко, програмна директорка Docudays UA, розповіла про особливості цьогорічної кінопрограми, нюанси переходу в онлайн та фільми, які точно варто подивитися.

— Ми пішли в онлайн, а це змусило нас профільтрувати програму, створити ряд нових подій. Фільми можна переглядати з 24 квітня по 10 травня.  Потрібно лише зареєструватися і фізично бути в Україні. На інші країни встановлено геоболок. Знизу кожної сторінки фільму є відеочат, де можна поставити питання режисеру чи режисерці. Щоби записати питання, достатньо натиснути кнопку «Start». Всі обговорення будуть транслюватися онлайн з 24 квітня по 3 травня.
Англомовні події та події з синхронним перекладом англійською траслюватимуться на фестивальному ютуб-каналі, а україномовні події та події з синхронним перекладом українською на сайті фестивалю та на фейсбук-сторінці.
Церемонія відкриття транслюватиметься 24-го квітня о 19:00 за київським часом. Церемонія нагородження — 2-го травня о 21:00 за київським часом. Розклад щоденних фестивальних онлайн-подій можна подивитись на нашому сайті.
Всі події цього року на фестивалі безкоштовні, але за бажання фестиваль можна підтримати, зробивши донейт. Подяка за внесок від нас: симпатична фестивальна футболка або наплічник. Можливість донейту активна наразі на обох наших сайтах.
Дорослішання — це глобальна та наскрізна тема фестивалю. Саме про неї йдеться у підлітковій кінодобірці TEEN SPIRIT. У програмі DOCU/ДІТИ ми говоримо про інклюзію, DOCU/АРТ — це мистецький омаж нового покоління своїм батькам, позаконкурсна програма «Знаходження: Шотландія у фокусі»  — розповідає про шотландські реалії, а про жанр документального есе — «Вибачте. Зображення відсутнє». Фестивальні хіти зібрані у позаконкурсній програмі DOCU/ХІТИ.
Підліткам варто йти на Docudays UA за спілкуванням, хорошим кіно та новими знаннями про світ. Підлітковий вік для мене був складним періодом. Перед моєю родиною стояли такі примітивні, але важкі виклики — вижити. Батько втратив впливову посаду. Ми опинилися в ізоляції. Я багато читала. Зовсім не дивилася кіно, коли була підлітком. Така іронія. Може, тому мене закинуло у кінофестивалі. Якби тоді хтось запросив би мене на такий фестиваль, я би збожеволіла від щастя і подивилася би ВСЕ. У мене не було такої змоги. Заздрю всім, у кого в цьому віці зараз є. Якщо ж говорити про конкретні фільми, то однозначно можу порадити «Перші самотності» Клер СімонЦього року фестиваль особливий ще тим, що ми вперше в Україні мали привезти Клер Сімон. Ми запросили її в журі, а водночас зробили її ретроспективу. Частина цієї ретроспективи — 10-годинний документальний артхаузний серіал «Село»Клер представниця нової французької хвилі в кіно, послідовниця Годара та працює у жанрі «сінема веріте». «Перші самотності» — одна з останніх її робіт, де підлітки 15-18 років розповідають про перший досвід самотності. Про родинні історії та негаразди. Про брак спілкування з близькими людьми, а інколи неможливість цього спілкування. Про перші спроби осмислити себе. Наближення тут максимальне. Як у всіх своїх роботах Клер «документує» реальність щосекунди. Ви немов перебуваєте у колі людей, де вони знімають захисні оболонки та постають вразливими, емпатійними та щирими.

Фестиваль складається з кількох програм подій та кінопоказів:  TEEN SPIRIT, DOCU/АРТ, DOCU/ДІТИ, Вибачте. Зображення відсутнє, конкурсні програми DOCU/СВІТ, DOCU/УКРАЇНА, DOCU/КОРОТКО та інші. Одна з основних — правозахисна програма RIGHTS NOW! Про неї ми розпитали директорку програми Ксенію Шиманську. 

— Ця програма орієнтована на тих, хто цікавиться правами людей і документальним кіно. На цьогорічному фестивалі буде цікаво багатьом: від батьків, які зможуть дізнатись про права своїх дітей і  навіщо їм та їхнім дітям сексуальна освіта, та правозахисникам і захисницям, які дізнаються, як за допомогою документального кіно можна проводити імпакт-кампанії.
Цьогорічна цікавинка — інтерактив — ми презентуємо кілька інтерактивних платформ, завдяки яким можна навчатись без дискримінації і підготуватись до ЗНО.
Нашими родзинками також будуть ілюстрації від популярного інтернет-мему Гуся. Крім того, всі 18 наших події перекладатимуться жестовою мовою. Буде взаємодія і з нашими гостями по той бік екранів — жодне питання і коментар ми намагатимемося не залишити без відповіді. Крім того, ми ще й розігруватимемо призи серед глядачів, тож слідкуйте за анонсами!
Підліткам варто дивитися фестиваль, бо, по-перше, ми однозначно маємо цікаві теми для обговорення — сексуальна освіта, власний бізнес, комікс про свої кордони. По-друге, ми запрошуємо до участі у наших дискусіях підлітків.
Раджу обов’язково переглянути фільми «Аврора», «Зарваниця», «Земля блакитна, ніби апельсин».

В рамках фестивалю відбуватимуться інтерактивні події, наприклад, DOCU/КЛАС — майстер-класи у форматі стрімів від спікерів кіномайстерні, та Жива бібліотека, про яку детальніше розповіли координаторки проекту Яна Салахова й Анна Ленчовська.

А. Л.:
Перехід на онлайн-платформу це новий експериментальний формат, який дозволить книгам і читачам з різних міст зустрітися у віртуальній читальній залі та поспілкуватися.

Я. С.:
— Є суттєві переваги онлайн-формату, адже людина на візку чи незряча людина може дістатися в zoom — найбільш дружню платформу для людей з порушеннями зору. Також людина, яка представляє живу книгу і відчує небезпеку, може безперешкодно перервати контакт.
З мінусів — високий рівень стресу, який може вплинути на можливість долучитися до заходу та те, що ми ще досі сприймаємо онлайн як щось несправжнє, порівняно з досвідом оффлайн.
Підліткам треба заходити на Живу бібліотеку за досвідом. Вона дає можливість емоційно зануритися в досвід, якого в твоєму житті ще не було та зрозуміти, що і підлітки, і дорослі можуть стикатися з несприйняттям себе оточенням і про ці проблеми можна відверто поговорити. 

А. Л.:
Також, завдяки Живій бібліотеці, можна розширити свої уявлення про світ, побачити рідкісні фільми, знайти історії, схожі на твою власну або кардинально несхожі, дізнатися про можливості волонтерства і познайомитися з людьми різних професій. 

Я. С.:
— Раджу подивитися фільми  «Не хвилюйтесь, двері відчиняються» — про людей та їхні життя; «Земля блакитна, ніби апельсин», бо важливо знати про війну і знати про надію, яка рятує та робить нас людьми; «Межа» — про небезпеку правих рухів. Із загальної програми я би радила долучитися 25 квітня до дискусії  «COVID-19: чи готові ми поступитися своїми правами?». Важливим для підлітків, як на мене, є фільм «19.91», бо діалог поколінь — важлива річ.

А. Л.:
«Земля блакитна, ніби апельсин» про те, як люди продовжують жити під час війни в Україні; «Чорна діра» — зацікавила історія гіпнотерапевтки, яка працює з попередніми інкарнаціями, а також «Тунель» — люблю природу Грузії і зацікавила історія чужинців у віддаленому грузинському селі. Якщо говорити про події, то варті уваги «Насильство в сім’ї: як допомогти дітям», «Кампанія проти кібербулінгу». Якби була підлітком, то пішла б на фільми з програми TEEN SPIRIT «Аврора», «Панки», «Підборіддя», «Безсмертний» та презентацію коміксу «Я тобі не кицька: дівчатам про власні кордони»

І, звичайно, жоден підліток не має оминути DOCU/ТАБІР. Коли як не зараз час відчути себе справжнім режисером, поставити собі новий челлендж, зняти документальний фільм про ізоляцію вдома та знайти цікаве у своєму повсякденному житті. Олена Шульга, координаторка DOCU/ТАБОРУ розповіла, про проект та особливості його проведення цього року. 

— Змінивши все навколо, карантин одночасно став темою підліткової Студії документального кіно, в якій свій власний фільм вже п’ятий рік поспіль будуть знімати учасники DOCU/ТАБОРУ.
Мандруючи кімнатами своїх помешкань та досліджуючи те, як карантин змінює їхні життя, які можливості в ньому з’являються, а чого бракує найбільше, вони водночас будуть досліджувати і ту внутрішню трансформацію, в процесі якої ми всі зараз перебуваємо.
Допомагати учасникам Студії зафіксувати на відео цей унікальний досвід буде команда документалісток — Анна Корж, Олександра Луніна і Анна Лисун. Звичайно, всі заняття проходитимуть онлайн і безкоштовно.
Ми плануємо розділили учасників Студії на три команди, щоб висвітлити різні сторони карантинного життя. Вже на етапі монтажу, в залежності від відзнятого матеріалу, команди вирішать, чи поєднають вони свої історії в один короткометражний документальний фільм, чи створять серію з трьох окремих.
Серед усіх фільмів,  представлених цьогоріч на фестивалі, я би рекомендувала звернути увагу на фільм з програми TEEN SPIRIT «Підборіддя» — нам часто здається, що ми знаємо все про життя зірок соціальних мереж, адже вони залюбки діляться ним з нами. Чи насправді це так? Також вартий уваги фільм «Анбесса» про сучасний і швидкий світ, який не залишає місця для звичного життя громаді ефіопських фермерів та 10-річного хлопця. Але, на відміну від дорослих, Анбессу цей новий світ заворожує і манить; та стрічка  «Карла і Нордал» — тендітна історія про відносини між братом та сестрою і про те, що поняття «старший» не завжди пов’язано з віком, але завжди з готовністю взяти на себе відповідальність та підтримати.
Точно не варто пропускати можливість подивитися фільм-відкриття фестивалю — «Боги Моленбеку». Зазвичай потрапити на відкриття досить складно, але цього разу, в онлайн форматі, можливим стає все.
Я б також радила звернути увагу на програму RIGHTS NOW!, особливо на дискусії: «Права дитини і бізнес. Як дітям заробляти?» та «Підлітковий активізм: плюси, мінуси, підводні камені».

Docudays UA це чудова можливість поринути в інші світи, отримати неймовірний досвід саме тоді, коли цього так не вистачає. Якщо вам нудно або якщо ви все ще зайняті навчанням на ізоляції, скоріше все кидайте заради кіно, яке ви, швидше за все,  більше ніколи не зможете подивитися.

Лідія Яцкова
Лідія Яцкова
учасниця підліткової редакції сайту TeenSide