Ансамбль іміджбордів

У листопаді 2019-го найбільш насиченим тижнем для мене став 10-й Тиждень актуальної п’єси. У програмі фестивалю вдруге пройшов конкурс Тиждень YOUNG для авторів віком до 18 років. Найкращі на думку дорослих рідерів тексти прочитали на фестивалі, але для тих, хто не потрапив на читки або хоче згадати їх ще раз, я ми обрали три п’єси конкурсу Тиждень YOUNG, які тепер можна читати вголос (і не тільки), скільки завгодно.

Будьте уважні та обережні, у п’єсах трапляється нецензурна лексика, наркотики, самогубства і суцільний хаос, який підірве ваш мозок.

Ансамбль іміджбордів

Ніхто не пам’ятає моменту з якого ми почались.

Милов семен: Так це точно той звук звук краплі з потрібного нам неба великого безкрайнього неба а якщо звертатися до вас з якого неба ви бачили краплі крапочки точечки.

Арго: Вибачте а можна мені каву віддати?

Мс: Звісно (віддає).

Арго: (робить ковток)

Мс: як він?

Арго: (беземоційно киває головою)

Мс: а знаєте мало кому випадає можливість спробувати справжню осу на смак я взагалі не про це я про те що таких як ти багато в мене кожен день мені подобається моя робота.

Арго: до побацення  (роздивляючись стакан на вміст ос побачив напис на стаканчику  «жопа ахаха»). Кава є сили є як гарно поспав сьогодні ніяких кошмарів дивно. Я можу спокійно йти на свою уявну працю і уявно бути корисним ой знову сам з собою (сідає на лавку дивиться на дерева).

Милов семен: яка гарна осінь яке гарне мертве листя яке величне яке кеке ке-ке-ке (сміється).

АрГо: дякую за каву але можна відчепитись від мене?

Милов семен: звісно ой вибачте не можу продовжувати нашу чудову бесіду мені пора допу допа-допа.

Арго: бачення бачення (про себе) як же заїбали барісти мені потрібна тільки кава. а листя дійсно красиве.

Дістає блокнот втикає навушники в нікуди йде і пише (не дивлячись куди начебто шляхи всі знайомі говорить під ніс: «дорога дорога кущ стіна») бачить красиву будівлю не відриває від неї очей. З вікна першого поверху поспішаючи вилазить людина одягнена в класичний костюм з піджаком у руці.

Олексій: добрий день добре що я вас знайшов мені треба вам щось сказати.

АрКо: говоріть швидше що вам треба я ж просто так йду і у мене ніби справ немає і ніби я хочу послухати вас ваш… (олексій пририває)

Олексій: як ви відноситесь до нового президента?

АрКо: не знаю не слідкую що робиться то не просто так.

Олексій: А ви знали що раніше з’явилося яйце і воно було натуральнішим чим зараз.

АрКо: дуже цікаво а звідки ви про це дізнались?

Олексій: саме так розумієте як ви казали що вам було цікаво і я це сказав.

АрКо: а коли про це дізнались які були у вас емоції?

Олексій: я був рад цій можливості мені було добре але цей вопрос зробив кінець моїй реальності вона розсипалась і більше немає незрозумілого все зрозуміло.

Арко: це неможливо як одна відповідь змогла перекрити все те що будувалось будувалось заради бля заради

Олексій: Ось так но я знайшов вихід де його не може бути він був весь час це Провидець ОГКО в тебе теж він є відкрий себе заради відповідей на питання.

АрОо: це не є то вибачте мене я сильно поспішаю

Олексій: я у вікно (лізе у вікно).

Ароо: що відчувають дерева коли їх ріжуть або коли вони горять хто чує ці крики про допомогу про майбутнє (робить ковток). цей чай зовсім холодний як він міг так швидко охолонути здається поринаючи у цю реальність глибше ніж можеш стаєш схожим на нього.

Збоку з’являється людина контрастних кольорів у рукавичці для боксу і стукає по землі.

Арго: давно нічого не чув різні землі і облака а де їхній звук тертя об площину землі.

«Стук ритм наче щось каже»

Арго: на фоні цього я можу і щось сказати наче небо знову з нами.

«Стук ритм наче щось каже»

Арго: на фоні цього я можу подякувати тобі за те що не проти що тільки за і тільки всюди можеш.

«стукритмначещоськаже»

«Арго»: не чіпай мене досить ти мене не вбивай не треба не признаю красу природи вона примітивна де занурення буде глибшим.

«Стук ритм щось ка же»

Арго: лягаю (лягає)

«Люди водять хороводи коло і навколо нього кричать різні букви алфавіту»

АрКо: довго було це наче сон порівнюючи різних людей порівнюй себе я зайшов в свій дім в якому все як буде.

Арко: як добре що завжди є холодне молоко поруч. Не хочу його пити (виливає).

Яка нікчемна ця калюжа дуже нагадує щось слизьке і безглузде щось про що не маю говорити про що і так всім зрозуміло вона стоп це не я казав.

Молоко: привіт

Ароо: привіт

Молоко: добрий вечір

Ароо: день

Молоко: день вечір

Ароо: пробач що?

Молоко: мені береза проспівала

Ароо: навіщо щось тобі казати?

Молоко: заради того що тобі важливо

Ароо: не хочу продовжувати формувати вміння розмови

Молоко: ого

Ароо: ага аааа_аа

Молоко: що сталось благаю скажи.

Ароо: мені боляче просто боляче і не більше.

Молоко: в тебе щось розлилось вибач

Ароо: не важливо це моє

Молоко: яке твоє фізичне тіло

Ароо: мені просто боляче це не працює нічого вже

Молоко: чому я біле

Ароо: тебе просто світло вбило

Молоко: добре я тебе пам’ятаю

Арго: блять я нічого сука не розумію що бля за просто лайно. Чому бля я нічого не розумію чому кожна дорога веде мене до всього зрозумілого де там де зупинка яку треба перейти.

Милов семен: випий кави заспокойся стане краще спокійніше подумай над всім.

Арго: добре дякую мене врятує цей світ ця ніч і заплутаний ланцюг. треба відпочити (лягає).

Людина контрастних кольорів в рукавичці для боксу:

«Стук»

АрКо: я тут я живий чому я тут де вихід я не маю виходу двері на стелі зачинені. І вікна зачинені життя. що відбувалося що сталося живий

Ароо: прів що робиш

Арко: лежу

Ароо: я теж

Арко: що сталося чому я тут я не пам’ятаю як тут опинився

Ароо: теж саме пам’ять зникла пам’ятаю що розмовляв з кимось

АрКо: точно було таке

Ароо: мені здається це був ти

АрКо: чому я хоча може і я бля що робити хоч мені і погано та треба щось робити

Ароо: в цьому ти правий продовжувати тут сидіти безглуздо

Арго: глуздо (весь час сидів по центру але його наче не бачили)

Арко: ааа навіщо так роботи

Ароо: ага

Арго: не помітили що ви зв’язані

АрКо і АрОо: помітили

Арго: і куди ви так зібрались

АрКо і АрОо: нікуди а що

Арго: хочу в туалет і їсти

АрКо і АрОо: а я не хочу хочу тільки скейт і одяг для нього

Арго: я тільки про це подумав

Арко і ароо почали труситись було скоже на приступ епілепсії.

Арго: (встав) а тепер кажіть правду навіщо ви мене тут зачинили ви думаєте я нічого не пам’ятаю я все пам’ятаю все! Ви такі слабкі ви такі мізерні я зараз вас вб’ю навіть не відчую супротиву.

Ароо: (зупиняється) я чую голос в голові він величний наказую вам зупиніться.

Арко: я чую він тут я чую тепер в мене немає свободи тепер я нічого не можу я в пастці себе і з неї мені не втекти вибачте за те що не став таким як є таким як ви хотіли

АрКо і АрОо і Арго: давайте дружити

АрКо і АрОо і Арго: давайте

Арго: навіщо чекати появи чогось чого не існує

ОГКО: існує

Арко: тоді добре раз існує то існує

Ароо: то є не правда хіба ви не розумієте?

АрКо і арго: розумію

АрКо: а скільки можна жити в супротиві всьому бути проти самого себе своїх бажань скільки разів казати те що не хочеш заради супротиву

Арго: я казав що хочу їсти?

Ароо: я казав що хочу спати?

Арго: робити щось заради чогось заради суджень заради… Я пішов. (встає і виходить (про ланцюги пам’ятаю)

Всі хто лишилися в кімнаті: що знову?

Арго: дзеркала вони показують тебе менш яскравого кожен раз витрачати частинку світла блять де грань де все відбувається де трапляється вони знову сплять скільки можна скільки можна

А мені потрібно купити собі несправжнє какао і піти

Добре що праця справжня

Що хотів сказати автор:

Я почав писати текст, коли був на іншому проекті, дуже сильно втомлений. Вирішив писати «з підсвідомості», тобто, що приходить на думку, те й пишу. Ось так за три підходи й написав. Але я мав певний список речей, які хотів бачити і які були важливі для мене, я їх виписував десь місяць, поки їв у «Маці» наодинці. Мій текст — це була ніби єдина можливість крикнути в порожнечу про те, що у мене болить, про те, що «війна» ще не закінчена і зброя не покладена.

Коли я писав, текст мені не подобався, я вважав його «не дуже». Коли він потрапив у шорт-ліст, я здивувався, але сумніви були, що хтось його зможе сприйняти. Потім на читці завдяки чудовій реалізації я здивувався, що, блін, так круто. А коли глядачі почали коментувати текст, я зрозумів, що вдалося. Після читки люди багато чого розповіли про мій текст того, чого я сам не знав. Ну, і обійми після теж були топ. Я зрозумів, що можу писати і це не складно.

Марк Ліхачов, учасник шорт-лісту підліткового конкурсу Тиждень YOUNG 10 Тижня актуальної п’єси

Що думаю я:

Обережно! Викликає захоплення та істерику. П’єсу можна розібрати на цитати й робити меми, але при цьому відчуваєш увесь біль та боротьбу автора з самим собою у голові. І відчуття, що схожий безлад коїться у твоїй власній черепній коробці не покидає. Смішно, лячно і прекрасно.

 

Автор тексту: Марк Ліхачов.
Ілюстраторка: Даша Краснолуцька. Ілюстрації створено в рамках курсу Illustration Fundamentals від Projector.

Софія Туранська
Софія Туранська
учасниця підліткової редакції сайту TeenSide