Гарбузовий рік: діти, літо та ностальгія Катерини Бабкіної

видавництво старого лева, ходить гарбуз по городу, гарбузовий рік, дитяча література, рецензія на гарбузовий рік, катерина бабкіна, юлія пилипчатіна, книжки про осінь, чаптербук

— Ох, якби ж то я могла полетіти з вами… — зітхнула Венді.
— Мамо, але ж ти сама бачиш, що розучилась літати, — нагадала донька.

Джеймс Метью Баррі («Пітер Пен»)

Настроєвий осінній чаптербук «Гарбузовий рік» — перша дитяча книжка відомої української авторки Катерини Бабкіної, що вийшла друком у «Видавництві Старого Лева». Повість складається з шести невеличких історій про мешканців міського саду, у яких без зайвого моралізаторства (що справді дуже імпонує) авторка переконує у важливості природи та необхідності уваги до інших — людей, рослин, тварин і навіть речей.
Кожна історія розповідає про те, як досвідчений Грак, мудрий Гарбуз, сором’язливі Порічки, некмітливий Цуцик та інші мешканці саду спостерігають за життям Хлопчика та його батьків, роблять часом на диво влучні, а часом смішні та наївні висновки, жартують і розмірковують над різними дрібничками, зокрема над тим, чи варто, чи не варто стрибати Цуцикові на «дівчисько».

«Гарбузовий рік» можна назвати своєрідною втечею від реальності, маленькою утопією, у якій «дитинство» розуміється як «щаслива/чиста/світла пора».

Як і на милих та напрочуд м’яких ілюстраціях Юлії Пилипчатіної, в усіх шести частинах повісті немає ані різких ліній, ані гострих кутів, оскільки у «гарбузовому» світі проблем просто не існує: батьки не сварять і не сваряться, діти не дражняться, дружать та закохуються, квіти квітнуть, овочі стигнуть, смартфони знаходяться, а собака без жодних перешкод чухає спину об домашнє фортепіано. Навіть історія про Рената, хлопчика на інвалідному візку, зворушлива, мила й аж ніяк не проблематична.
За великим рахунком, «Гарбузовий рік» можна назвати своєрідною втечею від реальності, маленькою утопією, у якій «дитинство» розуміється як «щаслива/чиста/світла пора».

видавництво старого лева, ходить гарбуз по городу, гарбузовий рік, дитяча література, рецензія на гарбузовий рік, катерина бабкіна, юлія пилипчатіна, книжки про осінь, чаптербук

Головним героєм цієї повісті є не дитина, не тваринка і навіть не рослинка, а дещо казковий приміський сад — дивовижна зелена оаза серед міста, острівець ідеального гармонійного світу, у якому рослини, тварини, комахи, люди та велосипедики співіснують у мирі та злагоді. Єдиним, що загрожує його існуванню, що може зруйнувати казкову ідилію є дорослішання. Час жорстокий і невблаганний до тих, хто виріс, і мешканці саду про це чудово знають:

Всі мешканці саду принишкли, бо знали, що воно таке — вирости. Виросла колись Дівчинка й одного дня поїхала з дому й більше ніколи не повернулася — замість неї часом приїздить незнайома жінка з чужим чоловіком й великим животом, Мама з Татом обнімають її та плачуть.

Та якщо в овочів і фруктів є шанс «відродитися» наступного року, а Грак може спокійно наздогнати літо в інших садах інших міст, то для людини повернення до ідилії неможливе: казкове ім’я зникає і Дівчинка стає звичайною жінкою.

«Хороше, веселе літо» і є тим самим уособленням романтичної ідеї дитинства: гойдання на гойдалках, гасання, лазіння по деревах, збирання порічок і байдикування.

Дуже віддалено приміський сад нагадує Небувалію з відомої книги Джеймса Барі, до якої не змогла потрапити Венді у фіналі повісті. Щоправда, на відміну від чарівного острова, ідеальний світ Катерини Бабкіної не такий багатий на події та й існує лише влітку. «Хороше, веселе літо» і є тим самим уособленням романтичної ідеї дитинства: гойдання на гойдалках, гасання, лазіння по деревах, збирання порічок і байдикування.
Як і українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу»«Гарбузовий рік» завершується смачно та сумно. Гарбуз стає гарбузовою кашею, гойдалку ховають, Цуцик перетворюється на пса, Грак відлітає, а читачеві залишається тільки зітхнути та згадати власне дитинство. Згадати, бо під кінець повісті стає очевидно, що книжка не зовсім розрахована на дитину-читача. І якщо «дорослі» жарти, зокрема згадку про Лас-Вегас, ще можна якось виправдати у дитячій книзі, то ностальгію та тугу за «ідеальним дитинством», яка зростає з кожною новою історією, — навряд.


Катерина Бабкіна Гарбузовий рік – текст Катерини Бабкіної, ілюстрації Юлії Пилипчатіної / Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 48 с.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль